Різдвяна розвага у Білобожницькому ДНЗ

Підготувала вихователь ДНЗ

Яцків С.Т.

Мета: ознайомити дітей з обрядом колядування в Україні та народним
вертепом, викликати бажання відроджувати давні традиції та звичаї,
прищеплювати любов до пісні, народних традицій та звичаїв.
Обладнання: інтер'єр сільської хати, на столі дванадцять пісних страв, сіно,
дідух, атрибути колядників, ялинка, звукозаписи колядок.

Хід заходу
(Звучить колядка. На сцену виходять ведучі.)

Автор: Коли всі польові роботи уже зроблені, і все затихає до приходу весни, коли землю притрушує легка снігова порошина, тоді лише маленькі вогники у хатніх віконечках сповіщають всіх про таїнство ночі перед Різдвом.

Ведуча. Нова радість стала, яка не бувала:
Зірка Різдва і надії ясно засіяла.
Під скатертю сіно і сніп на покуті...
Мати щедрими руками кладе на стіл кутю...
Мед, мак і пшениця — ці різдвяні страви—
Знову до нас завітали спогадом ласкавим.

Ведучий. Ми запросили вас у щедру хату на хліб, на сіль, на Святу вечерю. Разом  з вами пригадаємо призабуті звичаї наших дідів-прадідів — святкування Різдва.

Ведуча. Згадаймо ж нині всі
Різдвяні свята чарівні.
Щоби в Святвечір скрізь лунали
Колядки давні голосні,
А в Щедрий вечір засівали
Зерном світлиці нам усім.
Щоб за врочистими столами
Раділи святам і зимі,
Щоб люди завжди шанували
Звичаї рідної землі.

(Ведучі виходять під звуки колядки. Входить дівчинка і хлопчик, прикрашають ялинку.)

Входить мати.

Донька. Матусю, подивіться, чи гарно ми прикрасили ялинку?
Мати. Гарно, гарно. Молодці, діти. Але чи знаєте, звідки прийшов цей звичай?

Син. Розкажіть, матусю! (Сідають біля столу).

Мати. Коли народився Ісус, усі приходили до нього з поклоном і приносили
дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона тільки сказала:
Я принесла лише щиру любов.
Ти будеш благословенна і вічнозелена, — відповів Ісус. — Кожного року на
Різдво люди прикрашатимуть тебе.

(Заходить батько із сокирою в руках.)

Батько. Я ходив у сад обстукувати дерева, щоб добре на другий рік родили.

Мати. Неси, батьку, дідуха в хату. До куті будемо сідати!

Батько. Христос народжується!

Всі. Славімо його!

(Батько ставить на покуті дідуха, частину сіна на стіл, а другу — під стіл).

Поставлю до столу дідуха з виплетеного колосся, кажуть, що він, як і всі хатні речі набуває чудодійної сили та приносить здоров’я, статок, щастя, успіх.

Батько. Віншую вас зі святим Різдвом Христовим,
Щоб ви це свято відсвяткували,
До наступного року дочекались.
Від ста літ — до ста літ,
Поки нам Бог назначив вік.

(Сипле на підлогу горішки).

Мати. Ходіть-но, дітоньки, горішки збирати і голосно квокайте, щоб на другий
рік у нас квочки водилися й було багато курчат.
Падайте, горішки, рясно,
Хай худоба наша буде красна.
Падайте, горішки, ніби град,
Хай на хазяйстві панує лад.
Падайте, горішки, як злива,
Аби весна-красна була живо.

Мати бере макітру з кутею, промовляє.

Святий вечір на поріг, а на стіл хліб, пиріг.
Хай у полі — зерно, а в домі — добро. (Передає макітру господареві).

Батько (підходить до дверей). Морозе, Морозе! Ходи до нас кутю їсти! (З
рази.) Як зараз не йдеш, то не морозь нам ні жита, ні пшениці, ні орачів старих,
ні погоничів малих. Дай, Боже, дочекатись віднині за рік у щасті, здоров'ї, щоб
нас прибувало, а не убувало.

Мати: Ось тобі, Господарю, хліб, мед і мак та запалена свічечка.

Батько: Так, зараз обійду тричі хату, увесь двір і стайні. Обсиплю нашу корівоньку та поросятко маком, щоб на них не було напасті. І зробити це треба до того, як з’явиться в небі перша зірочка.

Виходить.

Мати: (гукає дітей) Діти! Ось вам пиріжки. Віднесете бабусі й дідусеві, а також хрещеним.

Діти: Добре матусю! (Чути спів колядників)

мати: А зараз ми підемо зустрічати колядників.

З колядою йдемо
Від хати до хати,
Нашим браттям-українцям
Заколядувати.
Приспів
Коляда, коляда,
Яка ж ти нам мила,
Що Пречиста
Діва-Мати
Сина народила.
Як його зродила
В місті Віфлеємі,
Засмутився грізний Ірод
У Єрусалимі.

Колядники. Чи вдома пан господар?

Господар і господиня. Вдома, вдома, просимо до хати!

Колядники. Чи дозволите колядувати, Вас і вашу родину із Різдвом Христовим  привітати?

Господар. Аякже! Кажуть, що в тій хаті добра не буде, яку колядники
обминають.

(Колядники співають «Добрий вечір тобі, пане господарю!»).

КОЛЯДНИКИ:

Ой, дозвольте, Пані Господиня,

Нам колядку сказати.

У дворі дзвонити, дім веселити,

Дітей збудити, Христа славити?!

Христос рождається! Славіте Його!

Добрий вечір, вашій хаті,

Ми прийшли вас привітати.

Хай щастить завжди і всюди

І шанують вас всі люди.

В мирі ви щоб проживали,

Горя й лиха щоб не знали.

Виконується колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю».

КОЛЯДНИКИ:

Спасибі, Господарко, славна володарко,

За гостинність. Дай вам, Боже,

Та все гоже,

Щоб ви були такі чисті,

Як наші Свята Пречисті,

Щоб ви були такі красні,

Як наше сонце ясне,

Щоб ви були такі величні,

Як український хліб пшеничний,

Щоб ви добре жили і здорові були!

З Новим роком!

Колядник 1. Зайнялася ясна зірка,
Ясна зірка з-під вечірка.
Освітила нам дорогу
Та й до вашого порогу.

Колядник 2. Прийшли хлопці та дівчата
Із Різдвом вас привітати,
Із Різдвом вас привітати,
Всім здоров'я побажати.

Колядник 3. Добрий вечір, господарю,
У вашій оселі.
Прийміть наші побажання
На свята веселі.

Колядник 4. Хай вам радість усміхнеться
Зіркою ясною,
Хай вінчається вам праця
Славою гучною.

Колядник 5. Хай любов і щира згода
Живуть поміж вами.
Будьте дужі і щасливі
З вашими дітками.

Колядник 1. Слава на небесах Богу,
Мир вам, люди добрі!
Радійте і веселіться,
Бо Христос народився.
Нехай на світі добро завітає,
Підлість пропаде, щастя засяє,
А Ісусик-дитятко вас благословляє

КОЛЯДНИК :Софійко, ходи з нами колядувати ,від хати до хати Ісуса прославляти.

Софійка:Та ні не можу , мені потрібно матері допомогти вареники наліпити .

Колядники : Та ми ж тобі допоможемо

Вихователь. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова "варити". Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров'я людини.

У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали "пироги" або "варені пироги". Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

 Ось і ми сьогодні будемо ліпити вареники. А зараз давайте довідаємось, що ви знаєте про вареники?

Тісто для вареників готують з пшеничної муки, додають молоко або воду, яйця, цукор і сіль. Воду слід брати холодну, навіть крижану, тоді тісто довго не висихає і добре склеюється при виготовленні вареників. Смак тіста значно покращується з додаванням в нього розтопленого вершкового масла.

Технологія приготування тіста така. У муку, що просіюємо, влити молоко, ввести яйця, сіль, цукор, розтоплене вершкове масло і замісити тісто.

Практична робота. Ліплення вареників. Звучать колядки

Вареники можна формувати різними способами: перший спосіб такий.

Тісто розкачують завтовшки 1-1,5 мм, ріжуть на смужки, потім на квадратики розміром 5 х 5 см. Начинку кладуть посередині квадратика і зліплюють два протилежні кінці у трикутник.

Другий спосіб ліплення вареників такий. Тісто розкачують завтовшки 1-1,5 мм, потім з нього вирізують за допомогою виїмки, посередині варениці кладуть начинку, краї зліплюють. При цьому способі залишається багато тіста, яке швидко висихає і його знову треба перероблювати.

Третій спосіб ліплення вареників такий. Тісто розробляють на валик діаметром 2-3 см, ріжуть його на шматочки, кожен обкачують у борошні і розкачують варениці до товщини 1-1,5 мм, потім формують вареники.

Підготовлені вареники кладуть у велику кількість підсоленого окропу, щоб вони могли вільно варитися. Варять вареники 5-6 хвилин, поки не спливуть на поверхню. Після цього їх потрібно шумівкою вийняти з води, укласти в друшляк, дати стекти воді, перекласти в макітру, полити розтопленим вершковим маслом і злегка потрясти, щоб вони покрилися жиром і не прилипали один до одного.

7-й учень

Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов'язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком. Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинки з бобових, повинні були сприяти родючості землі.

-  Місили, місили Ліпили, ліпили А тоді – хіп, Та в окріп, Та в масло і сметану

-  Що це за страва? (вареники)

-  Вареники готують в кожній родині. їх готують з різною начинкою. З чим ви любите вареники?

Перед заняттям ми зробили тісто. Ось воно, яке м’яке, пухке!

- Давайте пригадаємо, як ми це робили? (сіяли борошно, вливали молоко, били яйця, давали сіль і місили тісто). Покажіть як.

-  А зараз давайте зробимо вареники.

В кожного на столі є такі заготовки. Щоб вони стали такі кругленькі, я тісто розкачала і вирізала стаканчиком ось такі кружечки. Сьогодні будемо вчити ліпити вареники нашу гостю. А ліпити вареники будемо з картоплею.

Діти, а перед тим як ліпити вареники , що треба зробити? (помити руки)

(діти підходять до столів, миють руки та приступають до ліплення вареників. )

- Діти а що наші люди роблять,займаючись будь-якою справою? (співають) -Давайте і ми будемо ліпити вареники та співати.

- А що тепер треба зробити з варениками? (зварити, перемазати)

-  А чим перемазують вареники? (маслом, шкварками)

З чим ви любите їсти вареники? (із сметаною)

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді – хіп,

Та в окріп!

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати.

Про що мова?

Відповідь дітей: про вареники.

Ой, вставали раненько, картоплю варили

До вечора вареників з нею наліпили

Наварили вареників для гостей хороших

Їжте, їжте вареники, гості наші любі,

Вони трохи гаряченькі не попечіть губи.

А вже ж в ті вареники картоплі напхали

Ще й перчиком притрусили, там його немало.

В череп'яну макітерку ми їх положили

Олійкою з цибулькою добре помастили.

Їжте, їжте гості любі, рахувать не станем

Може, кому буде мало – ми іще добавим.

Ось наші вареники!

Є вареники у хаті

В Україні все гаразд:

Всі щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці.

Що на кожному столі

Бо ми є українці, гарні, щедрі, гостинні, співочі.

І страви в них дуже смачні і корисні.

КОЛЯДНИК: Оксано ходи вже із нами колядувати, від хати до хати Ісуса прославляти.

Оксана:йдемо, матері допомогли вареники наліпити, можна колядувати

Колядники: то пішли

Короткий сценарій вертепу (5 осіб)

Дійові особи:

Пастушок 1

Пастушок 2

Пастушка

Ангел

Ірод

(Заходять з колядою)
ПАСТУШОК 1:
Дивная новина
Цілий світ збудила,
В Вифлеемі Божа Мати
Сина породила! 

ПАСТУШКА:
Нам ясная зірка Новину сказала,
Понад гори й полонини
Світлом засіяла.
В небі заспівали
Ті ангельські хори,
Зраділи діброви
І поля, і гори
(Колядують)
ПАСТУШОК 1:
Слава Богу в небесах!
ПАСТУШОК 2:
І мир людям у серцях!
ПАСТУШОК 2:
(До 1-го пастушка і пастушки)
Чи і ви в стаєнці були?
Чи зотвердо може вснули?
ПАСТУШКА:
Були, були, Я їх вздріла.
Де дитина та ясніла!
ПАСТУШОК 1:
Як не бути! Як не знати
Того Божого Дитяти?
Ми лиш вівці позганяли
І в колибі задрімали, —
Аж тут нагло світло стало.
На всі гори запалало!
ПАСТУШКА:
Ми гадали, що то чари.
Бо вогнем горіли хмари,
А з хмар спів лунав веселий
ПАСТУШОК 2:
То співали так ангели!
ПАСТУШОК 1:
Ми схопилися й питаєм,
Що тепер робити маєм,
Аж побачили з далі
Йдуть зі сходу три кия зі!
ПАСТУШКА:
Хоч величні і вельможні
Та покірні і побожні!
Йдуть і кажуть так до нас:
«Пастушки, вітаєм вас!»
ПАСТУШОК 1:
Привітали й повідають,
Що в яскиню поспішають,
Де Син Божий народився,
Із Марії воплотився.
Що йдуть Богу помолитись
Його Сину поклонитись,
Що несуть великі клунки,
То Дитині тій дарунки.
ПАСТУШКА:
Ми до тих князів пристали
І свої дарунки взяли.
ПАСТУШОК 1:
Я взяв сира бербеничку,
А сестра взяла ягничку.
Ще рушничок Йому дала,
Що в колибі вишивала.
ПАСТУШОК 2:
А я взяв свої горішки
Ісусику для потішки.
ПАСТУШКА:
Та й ангели нас хвалили,
Що Ісусика гостили.
ПАСТУШОК 2 (дивиться у вікно):
Гляньте Ангел той іде,
Що був з нами у стаєнці.
Він Ісусові служив
І Його небесній Неньці.
АНГЕЛ:
Мир і спокій тому дому! (Входить у хату.)
Тут немає місця злому (До пастушків.)
Любі діти, я вас знаю,
І за вами скрізь шукаю!
Йду я вас остерегти,
Щоб спаслися від біди.
ПАСТУШКИ:
Що там сталось? Що скоїлось?
АНГЕЛ:
Зло на добрих напосілось.
Ірод-цар вельми лютує,
Смерть Ісусові готує.
Бо Ісус прийшов на світ
Рятувати людський рід:
Щоб спасти людей з недолі,
З горя, лиха і з неволі.
Має Кривду понизити,
Має Правду підвищити!
Ірод з Кривдою панує,
Тому Правді смерть готує.
ПАСТУШКИ:
Мати Божа! Що ж то буде!
Чи спасуться з горя люди?
АНГЕЛ:
Мати Божа із Дитятком
До Єгипту утікає,
А цар Ірод шле вояків,
І повсюди їх шукає,
І шукає, і вбиває
Всіх детей таких маленьких,
І в темницю, знай, саджає
Пастушків, Богу вірненьких.
Тож ховайтесь, мої діти,
Він не сміє вас уздріти!
ІРОД:
Го! Попали ви, попали!
(Нагло впадає в хату,}
То і ви Його вітали?
Де Він? Де Він заховався?
Знайте, хто з вас не признався б,
Голова упаде з пліч!
(Грозить мечем)
ПАСТУШКИ:
Пуста погроза! Страх пустий!
Не знаєш, Іроде, людей!
Не знаєм що то страх, тривога!
Не зрадим віри в свого Бога!
ІРОД (замахнувся мечем):
То гиньте всі!
АНГЕЛ (Підняв руку, меч випав Іродові з рук):
Ні! Будуть жити!
І будуть Господа хвалити,
Й на славу Богові святому
Спротивляться усьому злому
Та й ущасливлять Рідний Край!
ПАСТУШКИ:
Подай же, Господи, подай!
(Ірод засоромлений, відходить, забувши свій меч на землі)
ПАСТУШОК 1 (Бере Іродів меч):
Ось меч його у нашій владі!
Кінець настав всій злобі, зраді!
ПАСТУШОК 2:
Бо де відвага у серцях.
Там на злобливих впаде страх!
Де вірність вірі і народу,
Там щастя Бог дасть і свободу!
Так! Де відвага у серцях,
Там на злобливих впаде страх!
Де вірність вірі і народу,
Там щастя Бог дасть і свободу!
АНГЕЛ:
Нехай же і у вашій хаті
Всі будуть завжди Богу раді!
Нехай вам дасться і додасться!
І хай весь час панує щастя!
Тож будьте, людоньки здорові.
Живіть у злагоді й любові.
Свої помилки визнавайте
І своїх ближніх пробачайте.
І щоб ніхто із вас не злився!
УСІ:
Бо в цю ніч ХРИСТОС РОДИВСЯ!!!
(Колядують)