Весела
мандрівка Україною
Підготували вихователі Новіцька Мар'яна Романівна,
Кравець Тетяна Василівна
Програмовий
зміст: викликати
в дітей бажання поповнювати знання про
Україну; вчити розуміти поняття
«Батьківщина»; продовжувати знайомити
дітей з містами України; удосконалювати
знання про народні символи України:
калину і вербу; закріплювати та
поглиблювати знання дітей про рідне
село, як маленьку Батьківщину; розширювати
знання про родину; розвивати мислення,
уяву, спостережливість, допитливість,
бажання більше дізнатися про свою
Батьківщину; виховувати почуття
патріотизму, любов до рідного краю.
Матеріали:
назви
зупинок, карта України, сюжетні картинки
з зображенням міст України, карта
Тернопільської області, портрет Т. Г.
Шевченка, калина, верба, вірші, загадки,
пісні.
Хід
заняття:
– Діти,
сьогодні у нас буде незвичайне заняття.
Ми з вами помандруємо незвичним
транспортом, потягом. Кожен з вас буде
вагончиком. Отож, вперед!
(звучить
музика)
– Перша
зупинка має назву: «Знай і люби
Батьківщину».
І
широкі поля, і зелені гори, і золотисті
хліби, і батьківська хата – усе це наша
Батьківщина. У кожної людини є місце де
вона народилася, де минуло її дитинство,
де вона виросла. Це її маленька Батьківщина.
Ми знаємо багато пісень, віршів про наш
край, про рідну мову. А тепер скажіть,
що означає слово Батьківщина?(
Це місце, де народилася кожна людина,
де вона живе, де живуть її рідні)
– Молодці,
а тепер я пропоную пограти гру і скласти
велику карту нашої Батьківщини.
Дидактична
гра «Збери карту»
Мета:
удосконалювати знання дітей назвами
українських міст, вміння правильно
розташовувати їх на карті.
Діти
по черзі беруть частину карти (фотографія
міста, області) і прикріплюють її на
контур мапи України.
– До
яких слів подібне слово Батьківщина?
(Батько,
батьки)
– Як
треба ставитись до Батьківщини? (Любити,
берегти, шанувати)
(пісня
«Я маленька українка»)
– Молодці,
я бачу ви любите і поважаєте нашу
Батьківщину. Нам пора вирушати далі.
Нас чекає ще дуже багато цікавого.
(звучить
музика)
– Друга
зупинка «Без верби і калини нема України»
Чому
вона так називається ви зараз зрозумієте.
Про скромну нашу вербу написано в народі
немало, адже вона є народним символом
України. Чим заслужило шану це дерево?
– А
зараз відгадайте загадку
У
вінку зеленолистім,
У
червоному намисті.
Видивляється
у воду,
На
свою хорошу вроду. (Калина)
– Помилуйтесь
червоною калиною. Ягідки яскраво–червоні,
палають, як жар. На що вони схожі? Про
калину також є багато віршів і пісень.
Подивіться на цей портрет. Хто це? (Т.Г.
Шевченко).
Так він любив калину і написав про неї
багато віршів.
1.
Сонце гріє, вітер віє
З
поля на долину.
Над
водою гне з вербою,
Червону
калину
2.
На калині одиноке гніздечко гойдає
А
де ж дівся соловейко?
Не
питай, не знаю…
Вірш
«Тече вода з–під явора»
– Ось
така наша калина, шануватимемо, не
ламатимемо її. А нам пора вирушати далі.
(звучить
музика)
– От
і приїхали ми з вами до рідного дому.
Третя зупинка «Моє село краплиночка
на карті».
– В
мальовничому куточку України знаходить
наша область. Як вона називається? А
район?
– А
село в якому ми живемо? Погляньте на
карту нашої області, маленькою
краплиночкою відмічено наше село. Воно
дуже мальовниче, протікає річка. Як
вона називається?
– Рідне
село! Воно справді зігріває душу кожного
з нас! Це тепло проникає глибоко до
серця.
1.
Село, село … Для мене миле слово
Якоїсь
сповнене незнаної краси.
І
чуєш, ніби тиха колискова,
Бринять
краплиночки сріблястої роси.
2.Багато
гарних сіл на світі,
Але
мені миліш за все одне.
Це
рідне село Бутин
Таке
прекрасне, дороге.
– З
чим у вас асоціюється рідне село? (Річка,
стежка, дерево, батьки, родина, дім).
– Як
ми маємо ставитися до землі на якій
живемо? А що може зробити вже зараз
кожен з вас для своєї маленької
Батьківщини? Хто нам в цьому може
допомогти?
(Мама, тато, бабуся, дідусь).
Як це можна назвати одним словом?
(Родина).
Поїдемо до родини?
(звучить
музика)
– У
кожної людини є імя. Його дають батьки
після народження. Кожен день з нами
знаходяться наші близькі: мама, тато,
бабуся, дідусь. Я знаю що ви їх любите.
Чому?
– Зараз
пограємо гру «Відповідай швидко». Я
буду задавати питання, а ви швидко
відповідати.
– Як
ти зазвичай називаєш маму? Тата?
– Як
ти називаєш бабусю? Дідуся?
– Хто
у вашій сімї старший?
– Ти
для бабусі хто?
– Молодці!
А зараз відгадайте загадку.
Найрідніша,
наймиліша,
Всіх
вона нас пестить, тішить.
Завжди
скрізь буває з нами,
Відгадайте
хто це? (Мама)
– Діти,
як ви думаєте, що треба робити для
матері? Чи треба її віддячувати за
турботу і ласку? Так, маму треба завжди
слухати, шанувати, шкодувати, допомагати,
мамі потрібно говорити добрі слова,
маму потрібно любити. Зараз послухаємо
як свою маму любить Софійка Очеретнюк.
(«Пісня
добра»)
– Дуже
гарно молодці! Шануймо кожну мить свого
життя. Вона безцінна, вміймо нею дорожити,
даруймо один одному любов, повагу
взаєморозуміння. Бо дуже скоро ви
виростете, вилетите з маминого гніздечка,
але ніколи не потрібно забувати свою
маму, свій дім, свою Батьківщину.
(Пісня
«Виростеш ти сину»)
– Отже,
про що було наше сьогоднішнє заняття?
Як називалася наша перша зупинка?
Назвіть державні символи України.
Назвіть народні символи України.
– Як
називається наше село? Як потрібно до
нього ставитись?
– Що
таке родина? Що найбільше сподобалось
на занятті?
(Пісня
«Наша Україна»)
Немає коментарів:
Дописати коментар