Уклін тобі, Тарасе!

Підготували:

Музичний керівник Колодій І.І.

Вихователі:

Деревенська О.М

Горохівська О.С.

ДНЗ с. Озерна Зборівського району 

  

(Святково прикрашена зала. Біля портрета Т.Г.Шевченка: вази,свічка. Під муз.супровід заходять діти)

Ведуча 1:- Минають дні, минають ночі,весна вже на календарях. Струмочок весело дзюркоче, а ми вітаєм Кобзаря!

Ведуча 2:- Він був геніальним поетом,талановитим художником,великим українським Кобзарем! Сьогодні ми пропонуємо Вам пройти разом із нами життєвими шляхами Тараса Григоровича Шевченка, який весь свій могутній талант присвятив служінню народові.

(виходять діти з квітами у руках )

Дитина:- Щовесни коли тануть сніги і на рясті засяє веселка, повні сил і живої снаги, ми вшановуєм пам'ять Шевченка!

Дитина :- В мальовничім нашім краї,де цвіте калина,народивсь поет художник,син твій Україно!

Дитина:-З Днем народження Тарасе! Приніс ти сонечко й весну. І з березневим світлим святом,земля прокинулась від сну.

Дитина:- Заквітчаний до свята зал,сьогодні так годиться. З портрета дивиться

Тарас,всміхнувся нам здається!

Дитина:- Ти Тарасе сьогодні нас зібрав до купи. І зійшлися у цій залі Шевченка онуки!

Дитина:- Квіти ми тобі Тарасе,сьогодні підносимо, вшанувати твою пам'ять,усіх гостей просимо!

(Під музику діти підходять до портрета і ставлять у вази квіти. муз. керівник запалює свічку)

Дитина:- Хай палає свічка, хай палає! Поєднає нас вона в цей час! Друзів голоси нехай лунають! Слово й музика нехай єднають нас!

(пісня «Уклін тобі,Тарасе..»)

Дитина:-В дні ці березневі,линуть співи всюди,Шевченка вітають всі вкраїнські люди!

( діти виконують танок з квітами)

Дитина:-В старій хатині в кріпака колись,в тихий день весняний хлопчик народивсь. У тяжкій неволі ріс малий Тарас,він не вчився в школі, він ягнята пас.

Ведуча:- За народним повір’ям, коли народжується дитина, Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову - мудра буде,на руки - майстром на всі руки, на серце-доброю. І такою дитиною,якій поклав Господь руку на серце,голову і руки,був Тарас Шевченко. Минали роки. Хлопчик ріс. Його босоноге дитинство проходило в селі Кирилівка. Малий Тарас зростав допитливим,любив співати. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном. Через це прозвали його малим Приблудою. Все , що було довкола нього,цікавило Тараса. Він завжди ходив замисленим-щось роздумував.

Сценка «Тарас і мати»

Тарас:- Матусю, правда,що небо на залізних стовпах тримається?

Мати:- Так, синочку, правда.

Тарас:-А чому так багато зірок на небі?

Мати:- Це коли людина на світ приходить,Бог свічку запалює і горить та свічка поки людина не помре. А як помре,свічка гасне,зірочка падає. Бачив?

Тарас:- Бачив,матусю,бачив…Матусю,а чому одні зірочки ясні,великі,а інші ледь видно?

Мати:- Бо коли людина зла,заздрісна,скупа,її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра,любить людей,тоді,свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.

Тарас:- Матусю, я буду добрим. Я хочу,щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати:- Старайся,мій хлопчику, старайся (гладить сина по голівці).

(діти виконують пісню «Тече вода з-під явора»)

(лунає мелодія виходять троє хлопчиків і виглядають Тараса)

Хлопчик 1:-А де ж це наш тарас! Мабуть знову сидить у бур’янах і малює?Тарасе! Тарасе !

Тарас:-(заходить). А чого кричите?

Хлопчик2:-А гайда з нами на виїзд!

Тарас:- Чого?

Хлопчик 3:- Там дівчата співають,таночки водять!

Тарас:- То побігли!(хлопчики підходять до дівчаток)

Хлопчик 1:- Дівчата! Ваші пісні чути здалеку!

Дівчатка:- Авжеж!

(дівчатка співають пісню «Кучерики»)

(спільний танець хлопчиків і дівчаток «Чоботята»)

Дитина:-З ранніх літ лишився мами,скоро й батька поховав.

Ой тяжко-важко було жити,на світи хлопцю-сироті.

Лихому панові служити,пасти овець на самоті.

Та мав Тарас дитячу мрію-хотів картини він писати.

В його душі жила надія – художником він має стати!

Ведуча: Думка навчитися малювати не покидає Тараса,хоч дитинство було тяжким і безрадісним. Коли залишився сиротою він потрапляє до хлипнівського дяка,той погодився навчати хлопця малювати.

(сценка «Тарас і сестри»)

Яринка:- На хвилинку забігла до тебе! Ось твоя свитка,полатана вже!

Тарас: (бере свитку)- Дякую, сестрички!Хоч ви мене не забуваєте!

Катерина:- Ми тобі ще й сорочку виперемо і зашиємо.

Яринка:- Ти сумний?Ти плакав?

Тарас:(сумно)- Дяк обіцяв вчити мене малювати, а тепер навіть паперу не дає! Тільки п’є та шмагає мене різками!(плаче)

Яринка:- То хай йому грець! Вертайся додому!

Тарас: -До мачухи? Ні! (плаче) (підходить до них Оксанка)

Оксанка:- Чом же плачеш ти? Ох дурний Тарасе! Давай сльози витру (витирає).Не сумуй! Кажуть…що ти краще за усіх співаєш,а ще кажуть малюєш…От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

Тарас: Кажуть,що я ледащо!А я не ледащо! Я буду малярем! Тільки вам покажу. Погляньте, що я на дощечці намалював!(дівчата хвалять).Розживусь колись на фарби,на папір… Мені б тільки малярем бути!

(співають пісню «Зацвіла в долині») (танець «Дивна квітка»)

Дитина:- Ми тобі співаєм, дорогий Тарасе!Твоя вічна слава,не вмре і не згасне! (пісня «Про Шевченка про Тараса знаєш ти і я»)

Ведуча:- Одного разу,прибираючи дякову світлицю,Тарас побачив грубий зшиток паперу. А там,вірші,пісні…Сидів над ними хлопець,мов прикипів. Мріяв, про таку книжечку,але свою…Мріяв про те,щоб записувати туди вірші…Свої вірші…Так і сталося…

(вірш «Садок вишневий коло хати»)

Ведуча:- Минали роки. Минало важке кріпацьке життя. Був Шевченко і пастухом,і козачком,і слугою у пана,і солдатом. Пережив багато знущань над собою і своїм талантом. Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від пережитих мук, усе це вилилося на папері у хвилюючих поетичних рядках.

(діти виконують пісню «Думи мої,думи мої….»)

Дитина:- Сповнить Тараса Заповіт, ніхто з нас не забуде. І хоч минуло сотні літ, він завжди з нами буде!

Дитина:- Спи спокійно, Тарасе! Нащадки твої, словами шани і любові тебе пом’янули і народи Вкраїни - заповітів священних твоїх не забули!

Ведуча:- Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало. Мріяв Шевченко навчати малювати молодь,побудувати хату на Україні, написати книги для малих школярів. Та мріям здійснитися не судилося, бо серце великого Кобзаря битися перестало.

Ведуча:- Пам'ять про поета вічна.

(звучить «Заповіт»)

Старша група "Віночок"