середа, 11 травня 2016 р.

Інтегроване заняття з художньої літератури, малювання та дитини і навколишнього світу «Без калини нема України» (середня група)


                                                 Вихователь
                                                        ДНЗ «Сонечко»   Довбенко Г.М.


Тема: Без калини нема України.
Мета: продовжувати формувати в дітей поняття про народну символіку своєї Батьківщини, про її значення в житті українського народу. Створити уявлення про видатних людей України, які оспівували цю символіку у своїх творах (Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка). Заохочувати дітей до відображення своїх вражень від почутого та побаченого у творчих роботах «Калина восени», виконаних «пальчиковим» живописом та вушними палички – прийом пуантилізму. Виховувати в дітей інтерес і повагу до національних традицій, любов до природи на рідній землі.
Матеріал: кетяги калини, папір із контуром калини, фарби.
Хід заняття
Вихователь звертає увагу дітей на вазу з кетягами калини:
– Що у мене в руках? Де росте калина? Які в калини ягідки?
Зачитує дітям вірш:
Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма.
Без калини нема України
Без народу Вкраїни нема.
Найдеш у гаї тую калину
То й пригорнись
Бо я любила, моя дитино,
Її колись…
– Ці чудові рядки написав наш великий поет Тарас Григорович Шевченко. Про калину складено дуже багато віршів, оповідань, казок, легенд, пісень. Пригадайте, діти, вірші, які ми з вами вчили про калину.
Діти пригадують твори:
1.       Зацвіла в долині
червона калина
Ніби засміялась
Дівчина-дитина
Любо-любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Т.Г. Шевченко


2.            Калина
Ось калина над рікою,
Віти стелить по воді
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте –
Розцвітає, як вогні…
Дай же трішечки намиста,
Калинонько і мені!
М. Познанська
– Ось бачите, які гарні слова ми почули про калину. І це не просто так, а тому, що Україна і калина нероздільні...
Калина – символ України, оберіг нашої рідної землі. Народ України шанує її за пишну «вроду» й цілющі властивості. Ягоди калини ніби кров, а кісточки в ягідках схожі на маленькі сердечка. А чи знаєте ви, які на смак ягідки калини? (Вихователь пропонує покуштувати ягідку калини і розглянути кісточку) Так, вони трохи гіркуваті, але дуже корисні для здоров’я і лікують багато хвороб. Люди вважають, що висаджена біля хати калина оберігає домівку від зла і біди. Її ягідками прикрашають святкові страви, а також варять варення, компоти, про неї співають пісні. Відомий український поет Іван Франко написав чудові слова, які пізніше стали відомою піснею про калину:
Червона калино, чого в лузі гнешся
Чи світла не любиш, до сонця не нешся?
Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?
Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?
Не жаль мені цвіту, не страшно і грому.
І світло люблю я, купаюся в ньому.
Та вгору не пнуся, бо сили не маю,
Червоні ягідки додолу схиляю.
– А зараз ми з вами намалюємо кетяги калини. Листочки будемо малювати червоною і зеленою фарбою, але не пензликом, а вушною паличкою.
Вихователь знайомить дітей з новою технікою малювання – крапками. Пояснює, що крапки потрібно ставити впритул одна до одної, одним кінцем малювати червоною фарбою, іншим – зеленою, чекати, поки фарба висохне, а тоді наносити наступну. Ягоди калини можна нанести пальчиком на помічені простим олівцем контури. (Свої слова вихователь супроводжує демонстрацією техніки виконання).
– Тепер викладемо свої роботи на один стіл і помилуємося ними. Які гарні вийшли ягідки. немов намисто, а листочки калини, завдяки крапочкам, ніби «виграють» кольорами осені. Цілі кетяги калини – символ України.

Немає коментарів:

Дописати коментар