Ніч Святого Миколая

ДНЗ "Барвінок"  с. Гадинківці

Гусятинського району.

Кімната прибрана у стилі української національної хати. На стіні ікона Миколая, прикрашена вишивкою. У куточку макет печі, біля печі дрова. Посередині кімнати стіл, вкритий вишитою  скатертиною.

           У хаті діти та   господиня вдягнені у національні костюми. Господиня за столом місить тісто для випікання медяних миколайчиків та розмовляє з дітьми:   .

1-ша. Господиня

- Діти, сьогодні особливий день. Скоро на небі зійде перша зірка, і до всіх прийде з подарунками Святий  Миколай.

Дівчинка.

- Що принесе нам Святий Миколай?

Господиня.

- Рівно те, що заробили.

Хлопчик.

  Але ж Оля чи там дари, і для тебе також є?

  Може різочку подарить, бо нечемних різка б′є.

Дівчинка.

Ні, я чемна була завжди,

Вчилась і молилась все

Чемні всі були ми справді!

Хлопчик.

Нам спаситель принесе…

Дари певно всім гарненькі,

Бо нема між нами злих,

Слухали ми батька й неньку,

Вихователів своїх.

Дівчинка.

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе

Має для дитячих подушок

Подарунків повно, аж мішок.

До хати заходить друга господиня із дітьми.

2-га Господиня.

- Можна нам завітати до вашої хати?

1-ша. Господиня.

- Заходьте, заходьте, ми саме готуємо солодощі та  говоримо про те, що до чемних дітей цієї ночі прийде святий Миколай.

Дитина.

- А розкажіть нам про святого Миколая. Хто він є?

1-ша. Господиня.

 Миколай жив дуже давно. Батьки його рано померли, і він залишився круглою

сиротою, але йому від батьків залишилась багата спадщина. Миколай мав добре серце і вирішив все майно роздати бідним.

      Коли наставала ніч, він набирав повний мішок їжі, одежі, та грошей, ходив від хати до хати і клав тихенько під подушку кожному, що кому потрібно.

                                                           1

      Минули роки, Миколай став священиком, усі його любили і шанували. Коли

він помер, душа полинула до Господа. Коли Бог запитав у нього,що він бажає у

винагороду за свої добрі діла, то  Миколай відповів, що йому нічого не треба,

тільки час від часу сходити з неба на землю та відвідувати діток. З того часу і до сьогодні 19 грудня Миколай щороку сходить на землю і роздає дарунки дітям.

2-га. Господиня.

Уночі, коли всі сплять, снами носики соплять,

По пухнастому сніжку у тепленькім кожушку

Ходить Миколай тихенько

 І під подушку легенько свій гостинець підсуває,

В цім йому допомагає його вірний помічник –

Ангел, Божий вартівник,

Що є в кожної дитини й береже її щоднини.

Про дитину все він знає: і про те, чого бажає.

І про те, що заслужила, чи була слухняна, щира,

Ввічлива та як училась помагала, чи молилась,

Менших чи не ображала та чи старших поважала,

Чи не злилась серед друзів.

Подарунки по заслузі Миколай Святий приносить.

А не просто, що попросять.

Від хатини до хатини, до кожніської родини

Ходить Миколай вночі,з торбиною на плечі.

У торбині тій пакунки – чемним дітям подарунки.

1-ша. Господиня.

- Щоб Миколай побачив, що ви хороші діти і чекаєте на нього порадуйте його  віршами.

Діти роповідають вірші.

    Через поле, через гай

    Йде до діток Миколай.

    У білесенькій торбинці

    Він для нас несе гостинці.

    Він ходить від хати до хати,

    Питається мами і тата.

    Чи є у вас чемна дитина,

    Дівчатко мале чи хлопчина.

    Для кожного має в торбинці

    Найкращі у світі гостинці.

    Я сьогодні, чемний-чемний,

    Бо святий надходить час,

    Бо надворі буде темно

    Миколай прийде до нас.

                                                       2

    Ляжу спати скоро-скоро,

    Щоб увиділось мені,

    Як небесні дивні хори,

    Шлють вітання неземні.

2-га. Господиня.

- Молодці діти. А тепер візьмемось до роботи, бо час випікати наші миколайчики.

Діти разом із господинями виробляють із тіста пряники та кладуть у піч.

 1-ша. Господиня.

- Які ви молодці: веселі, кмітливі. працьовиті. Я впевнена, що до кожного з вас сьогодні прийде святий Миколай.

Дитина.

- А можна ми напишемо лист до святого Миколая?

2-га. Господиня.

- Добре. Кажіть мені, що писати.

Діти розказують вірші, господиня все записує на аркуші паперу.

Святий Миколаю!

Я тебе чекаю!

Може б знати ти хотів,

Що собі бажаю?

На Різдво в дарунок

Навантажуй клунок.

Перш за все хотіла б лялю,

Найпишнішу в світі кралю!

Потім зайчика м'якого –

Сам вже вибери якого.

Ну а я хотів би качку,

Гуску, котика, собачку,

Та не справжніх, тільки цяцьку,

Щоб не їли за багацько.

Принеси цікаву книжку

Про кота або про мишку,

Про таких як я дівчаток,

І з малюнком на початок.

Що б таке собі просити?

О, уже я знаю…

-  За здоров'я тата й мами

Добрий-добрий Миколаю

Щиро я благаю.

                                                            3

2-га. Господиня.

- Покладу лист у конверт, а конверт на віконечко. Прилетить Горобчик і віднесе його до Святого Миколая.

Господиня підходить до вікна,кладе на підвіконник написаний лист . Засуває штори і кімнаті стає темно.

1-ша. Господиня.

- Діти, нам вже пора лягати спати, але перед тим ми помолимось до Святого Миколая.

Діти клякають на коліна перед іконою Святого Миколая.

Великий чудотворче, явись в наш рідний край,

Нас українських діток, від зла оберігай.

Ми і батьків шануєм, і добрими зростаєм

Молитву шлем до тебе Святий наш Миколаю.

Після того як помолились діти « лягають спати» на ліжечка які стоять в кімнаті. До кімнати залітає Горобчик.

Горобчик.

Чив-чив-чив! Чиву-чив!

Ледве-ледве долетів

Вітер віє, снігом віє,

Зимно, крильця аж німіють.

Підлітає до вікна, забирає конверт, кладе у торбинку.

Нині я листи збираю для Святого Миколая

В цих листах дитячі мрії, сподівання і надії

Гарно й затишно в кімнаті, можна трішки подрімати.

Горобчик сідає біля пічки і дрімає. До кімнати забігає Антипко.

Антипко.

- Вірний служко Миколая

Зараз я тебе впіймаю.

Антипко хапає Горобця.

За тобою я ганявся

І нарешті ти попався!

Горобчик.

- Любий отче, Миколаю!

  поможіть, бо пропадаю!

Промінь ліхтарика направляється на Антипка, він відпускає горобчика, тре очі. Горобчик тікає.

Антипко.

- Ой-ой-ой! Щось із очима!

  Де ж подівся Горобчина?

Знов утік? Ну, постривай!

Упіймаю, так і знай!

Ходить  біля ліжечок, кладе різочки.

4

- Поснули діти. Шкода. Я так хотів їх налякати, щоб не спали. До тих дітей, що не сплять Миколай не приходить. Ну що? Чекаєте на подарунки? Будуть вам подарунки – хороші різочки. Прокинетесь вранці, а у вас замість подарунків – прутики. От смішно буде! Ха-ха-ха!

2-га. Господиня

- Хто шумить у нас у хаті, заважає дітям спати? Що ти тут Антипку робиш? Геть звідси! Наші діти добрі і хороші! А ну, геть! І різки свої забирай!

Виганяє Антипка і віддає йому різки.

- Добре, що дітей не розбудив. От би перелякались бідні.

До кімнати заходить Миколай.

Миколай.

України щедрий цвіте,

Я дивився з висоти,

Чи бажають усі діти

В серці з вірою рости

Чи шанують шлях до храму,

Поважають тата й маму,

Знають істини святі?

Бачу діти тут чудові,

Заслужили нагород.

Тож зростайте у любові,

Хай гордиться тим народ.

Я беру вас під опіку,

Захищатиму з гори –

Нині ж вам приніс на втіху

У святковий час дари.

Миколай залишає подарунки і виходить.

1-ша. Господиня.

- Діти, пора вставати.

А як смачно пахне у нашій кімнаті, давайте заглянемо у нашу піч. Та там вже і пряники медові випеклись. Нумо куштувать.

2-га .Господиня.

- Погляньте, діти, поки ви спали, до нас приходив Миколай, залишив цілий мішок подарунків.

Господиняі роздає їм подарунки. Діти розказують вірші, дякують Миколаю.

Святий отче Миколаю

Щиру дяку ти прийми.

Що побув тепер між нами,

Українськими дітьми.

Святий владико Миколаю,

Тебе я прошу і благаю –

                                                     5

Ти нашим родичам дай силу,

Щоб виховати нас могли

І тієї втіхи, щоб дожили,

Що підросли їх діточки.

А українському народу

Ти добру долю принеси.

Усяке зло в лиху недолю

Ти від народу відверни.

А нам в здоров'ї дай зростати,

Завзяття й силу нам подай.

Щоб ми з руїн могли підняти

І звеселити рідний край.

.