пʼятниця, 19 грудня 2014 р.

Вистава для дітей старшої групи "Кицин дім"



Підготувала
                                                                   музичний керівник
                                                                   Борщівського ДНЗ №2 «Дзвіночок»
                                                                   Дунець Антоніна Степанівна


        
Програмовий зміст: закріпити знання дітей про правила протипожежної безпеки в процесі театралізованої діяльності. Вчити правильно оцінювати дії та вчинки персонажів; робити правильні, самостійні висновки; імітувати рухи та дії персонажів, передавати особливості образів за допомогою звуконаслідування, жестів, інтонації. Формувати на прикладі поведінки персонажів позитивні взаємини, прагнення допомогти один одному. Розвивати акторські уміння. Виховувати гуманні почуття.
Обладнання: ліжко, подушки, стіл, лава, піаніно, на стіні портрет Киці, на підлозі килими, свічка.
Дійові особи: Киця, Котик, Півник, Квочка, Цап, Козуня та двоє Кошенят.
Ведуча:                    
 Слухайте, діти.
 Жила собі Киця на світі,
 Заморська, ангорська,
 Жила вона не, як інші кішки,
 Спала у затишному ліжку,
 Пухову подушку,
 Клала собі під вушка.
(заходить Киця, прибирає в кімнаті)
Ведуча:                     
Бім-бом, бом-бім,
 Був у Киці новий дім,
 Розписані віконця
 Дивляться на сонце,
 Двір широкий, ніби лан
 З чотирьох боків паркан.
 А ось до Киці в саме свято,
 Прийшли маленькі кошенята.
 Постукали, постукали
 І разом зам’яукали.
(Заходять Кошенята, вітаються, співають пісеньку, а Киця запрошує в дім, вказуючи на лаву. Кошенята сідають. )
Кошеня:                 Добридень тьотю Кицю.
Киця:                      Добрий день малята, проходьте мої милі кошенята.
(Біля дверей з’являються Цап із Козою.
Киця їх зустрічає)                                                                                                        
Ведуча:                  До Киці Цап прийшов на свято,
                                Із жінкою Козунею рогатою.
Киця:                    Ах, Цап Іванович, справи як?
                               Я вас давно чекала.
Цап:  Усе гаразд, господарко. Тай клопоту чимало.
(Цап і Коза проходять до лави, а біля дверей з’являються Півник і квочка. Киця їх зустрічає)
Киця:                     Привіт, Півню-Півнику!
 Півник:                 О, дякую! Ку-ку-рі-ку!
Киця:                      А вас, квочко-сусідко, я бачу дуже рідко.
Квочка:                  Скажу тобі, кума, відкрито,
                                 Ми, квочки, спавжні домосідки.
Півник:                   Дарунок ти від нас приймай,
                                 І в новий дім свій проводжай.
(Гості сідають на стільці, Киця ставить квіти в вазу на столі і розказує про свій дім. Показуючи на меблі. Киця проводжає їх до лави)
Киця:                      Велика зала ось моя,
   Тут килими встелили я.
   У рамці дзеркало висить,
   І піаніно тут стоїть.
   Колись купила я його,
   У ослика  у одного.
   Уроки я беру щодня,
   По нотах вчусь співати я.
Кошенята:                Хазяйко мила, заспівай!
                                  Веселу пісню нам заграй.
(Киця співає пісню на мелодію укр. нар. пісні «Гандзя»)
А я кішечка вродлива,
І пухнаста й жартівлива.
Всіх гостей своїх вітаю,
Вам я пісню заспіваю.
Стати зіркою бажаю,
Ноти я тепер вивчаю.
Ля-ля-фа, соль- сі, ре- до мі-
 Ви поплескайте в долоні.
Коза:                         Як чудово! Браво! Браво!
                                  Заспівали ви на славу!
Квочка:                    Нехай співає півник з Вами,
                                  Хоч похвалятись і не погано.
                                  Але у нього голос гарний,
                                  Співає альтом і сопрано.
Півник:                   
 Частіше зранку я співаю,
 Але якщо усі бажають,
 Я відмовлятися не буду,
 Хай пісня лине всюди.
(Півник і Киця підходять до піаніно)
                                   Добридень друзі добрий день,
                                   Співає півник Вам пісень,
                                   Дзвінке моє ку-ку-рі-ку,
                                   Всі чують зранку пісеньку. Ку-ку-рі-ку!
Коза:                         Давайте краще будем танцювати!
(Гості і господиня танцюють)
Киця:                      
 Всіх до їдальні прошу, друзі,
Оці стільці на них сидять,                                     
А за цим столом їдять.
Племіннички все бешкетують.
Як відвернешся, вже балують. 
Кіт: Ідіть до нас, будь ласка,
підсмажимо ковбаску,
Та й будем слухати казку.
Квочка:   Її складати будем разом:
Почне Коза, за нею зразу,
Півник, потім Цап,Коза,
А після Кізки буду я,
Ну, ( до Кози), починай.
Коза:                          Колись давно жив Цап собі,
Півник:                      Клював пшоно.
Коза:                           Капусту їв,
Квочка:                     Та й зніс яєчко на порозі.
Киця:                         Ось він пішов мишей ловити….
Кошенята:                Хто? Цап? Коза? Не можна зрозуміти…
Півник:                     Це Півник був!
Кошенята:                Ні! Киця, Киця…
Киця:                         
 Так далі діло не годиться.
Доки  ми казку  зрозуміли,
 Ковбаски наші погоріли.
Всі:                             Ко-ко, хрю-хрю, ме-е-ме-е, мяу.
Півник:                     Що ж наша мила господиня,
                                   Прощатись вже прийшла година.
Киця:                         Дякую друзі, що прийшли.
Всі:                             Ми гарно свято провели.
Киця: ( до Кошенят)    
Піду гостей я проводжати,
А ви лягайте, дітки, спати.
(Киця і гості виходять за двері, а кошенята сідають на ліжко)
1-е Кошеня:              Ах, братику, мені так сумно,                      
                                   І сон не йде, і дуже темно.
2-е Кошеня:              Давай ми свічку засвітім,
                                   І буде весело усім.
(Запалюють свічку у підсвічнику  та бавляться, граючи у долоньки, а потім звертаються клубочком на ліжку та засинають
Ведуча:                     Так забавлялись кошенята,
                                   Втомились і лягли поспати.
                                   А господиня Киця все не поспішає,
                                   З розмовами до хвіртки гостей проводжає….
 Балакали про меблі, про килими, житло…
 А полум’я від свічки по шторах вже пішло.
 На ліжко, на віконце, постелі та й на дах.
  Біди не  бачать гості . Пожежа в хаті! Жах!
Танець вогників.
Киця:                        Ой лишенько горить в нас хата.
Ведуча:                      Та Котик наш не розгубивсь.
Котик:                       01 подзвоню! Врятують пожежники нас від вогню!
Ведуча:                      Дінь-бом, бом-бім,
 Загорівся Кицин дім
 Біжить Котик з помелом.
 Бім-бом, дзелень-бом, біжить Курочка з  цебром,
 Бім-бом, дзелень-бом біжить Котик поливати
 Киці хату рятувати.
Дінь-бом, бом-бім
Погасили Кицин дім.
(всі герої вистави вишиковуються в ряд)
Тож знайте всі діти й пам’ятайте завжди,
 Що гра із вогнем приведе до біди!                                  


Немає коментарів:

Дописати коментар