Михайлюк
Н. В., вихователь
ДНЗ "Журавлик", м.Підгайці
Сензитивний період для розвитку музичних здібностей досить
тривалий і починається в ранньому дитинстві. Малюк сприймає музику і реагує на
неї. Адже під час музичних занять дитина
отримує певні знання , які допомагають розвитку її музично-сенсорних
здібностей.
Наблизити дітей до усвідомлення свого
призначення в житті, навчити їх помічати цікаве і відчувати естетичне в піснях,
іграх, іграх-драматизаціях, малюнках – важливе завдання, яке стоїть перед
дошкільною освітою. Як ліпше відчинити дітям вікно в життя? Як виховати
ціннісне ставлення до краси навколишнього світу? Ці
питання нині турбують педагогів - „дошкільників”, як і багато років тому.
Відшукати відповіді на всі ці запитання допоможе впровадження у практику роботи
принципів дизайн-освіти, що надає змогу педагогам створити умови, за яких діти
отримують нові знання та одночасно розвивають емоційно-почуттєву сферу на
основі художньої діяльності. Такий вид діяльності, як музично-ігрова
драматизація сприяє формуванню цілісних сенсорних образів навколишнього
світу. Вона дає змогу залучати малят до
спільних з дітьми, родиною, педагогами радісних переживань, до вираження
позитивних емоцій та почуттів, створювати піднесений настрій для себе та інших,
творчо співпрацювати з однолітками і дорослими.
Дуже важливою є народна творчість у
всьому її різноманітті. Використання багатства народної творчості в освіті,
зокрема у формі музично-театралізованої діяльності, ґрунтується на одній із закономірностей
ігрової діяльності – прагненні дитини входити в уявну ситуацію, діяти за
мотивами, продиктованими їй сюжетом. Фантастичні образи казок, легенд сприяють
розвитку дитячої уяви, а різні обрядові дійства, де панують веселощі,
оспівується та обіграється краса природи, радість, відчуття бадьорості,
сприяють розвитку винахідливості, креативності. Форми та прийоми виконання і
засвоєння народного фольклору, що створює театралізовану ігрову ситуацію,
спонукають дітей до прояву дій, активності, виявляються в естетично – творчому
ставленні до мистецтва, різноманітності виражальних засобів утілення
фольклорних образів, прагненні створювати нові форми передання творів народного мистецтва. Тож насамперед доцільно
в роботі застосовувати музику, ігри-драматизації, ігрові завдання з
театралізованої діяльності.
На традиційних заняттях більше часу
потрібно відводити музично-ритмічним рухам. До цього виду діяльності відносимо
музично-ритмічні вправи, танці, хороводи та ігри, які допомагають малюку краще
зрозуміти, відчути, полюбити музику, усвідомити її настрій. Саме музично-рухові
вправи є дуже важливими у реалізації програмових вимог. Адже вони допомагають
навчити дітей узгоджувати рухи з характером музики, ритмічно і виразно
рухатися, розвиваючи чуття ритму, передаючи через рух ритмічну виразність
музики. Розучуючи з дітьми будь-який
таночок, пояснюємо їм, що означає кожний рух, жест, розповідаємо
оповідки за сюжетом таночка. Дитина має розуміти, що танець – це мова музики і
рухів, через яку до глядачів можна донести певну інформацію.
Музично-рухові ігри допомагають
психологічно розвантажувати дітей, навчати їх гідно сприймати не лише перемоги,
але й поразки. Гра стимулює дитину до творчості, розвиває вміння поводитися в
колективі, дружні стосунки, розвиває психічно та фізично. Через ігри ми
навчаємо дітей не лише слухати музику, виконувати певні рухи відповідно до її
характеру, але й розвиваємо орієнтування у просторі, самоконтроль. Гра є
засобом розвитку у дітей музикальності. Звичайно, всі ці завдання можна реалізувати
і в інших видах музично-рухової діяльності, але саме у грі діти почуваються
більш природно, розкуто, гра викликає у них найбільший інтерес та захоплення.
Особливу увагу треба звернути на народні ігри, адже ще на першому році життя
дитина із задоволенням грається у „Ладки-ладусі”, „Сороку – ворону” та у багато
інших забавлянок. У старшому дошкільному
віці діти водять хороводи, граються в рухливі ігри. Такі ігри, як
„Подоляночка”, „Ой на горі жито”, „Гляньте , діточки малі” та інші, прилучають
дошкільників до народного мистецтва , виховують естетичний смак. Будь-яка гра є
розвивальною для дітей, а народні ігри зі співом чи просто з музичним
супроводом розвивають ще й музичні здібності. Візьмемо до прикладу гру „Куй,
куй ковалі”. У цю гру люблять гратися діти і в молодшому і в старшому
дошкільному віці. Адже діти ознайомлюються з давньою професією коваля, і
одночасно вчаться розрізняти темп у музиці, передавати його через різні види
ходьби. Народні ігри здебільшого пов’язані з порами року, тому і планувати їх
проведення треба відповідно.
Невід’ємною частиною дитинства є казка.
Із казковими персонажами пов’язані яскраві дитячі враження, перший життєвий
досвід. Надзвичайно ефективною для одночасного розвитку як пізнавальних, так і
творчих здібностей дошкільників є музична казка, в якій театральна діяльність
гармонійно поєднується з музичною. Дітям потрібні казки – вони задовольняють
психологічні потреби віку і дають необхідний поштовх для розвитку особистості.
Так, феєричне, казкове дійство викликає шквал емоцій, сприяючи розвитку
емоційної сфери. А музика, створюючи відповідний настрій, допомагає дитині
проявити свої артистичні, співочі, творчі здібності. У роботі з дітьми потрібно
використовувати класичні твори. Діти з цікавістю пізнають світ музики через
творчість відомих композиторів, слухають
музичні твори, виконують їх на різних інструментах.
У процесі театральної гри діти набувають
навичок імпровізації, демонструють свої акторські здібності. Через театр діти
реалізують свою потребу у самовираженні, спілкуванні, самопізнанні шляхом
відтворення різноманітних образів. Заняття з театралізованої діяльності у дітей
розвивають не тільки психічні функції особистості дитини, художні здібності,
творчий потенціал, а й загальнолюдську здатність до міжособистісної взаємодії,
допомагають адаптуватися в суспільстві, відчути себе успішною.
Музичне виховання відіграє вагому роль у
загальному розвитку дошкільника, і зокрема, креативному. Неабиякий творчий
інтерес у дітей дошкільного віку здатна викликати гра в оркестрі на музичних
інструментах, особливо якщо ці інструменти діти змайструють власноруч з
підручних матеріалів. Інтерес дітей до музичних інструментів невичерпний. Вони
хочуть грати на них завжди. Діти люблять слухати тембри різних інструментів. Дітей
3-4-х років слід познайомити з барабаном, бубном, ложками, трикутником. Гра на елементарних музичних
інструментах, зокрема шумових, сприяє розвитку музичного слуху, навичок
звуковидобування, координації рухів. Діти залюбки повторюють за дорослими
задані ритми. У середній і старшій
вікових групах у дітей вже чітко
виражені музичні здібності. Вони фізично вже можуть втримати в руках баян чи
акордеон. Тих дітей, які чітко повторюють ритмічні рисунки, поступово
заохочувати до гри на ксилофонах, гуслях, баянах. Перш ніж дати дітям до рук
музичні інструменти проводяться з ними вправи для звільнення рук. Це малювання
в повітрі різних предметів та об’єктів, як от: палички, кульки, молоточки,
хвилі. Поступово можна ускладнювати репертуар, виконуючи з дошкільниками все складніші музичні завдання. Застосовувати
шумові інструменти , виготовлені з природнього матеріалу. Чудовий звук, який
нагадує стукіт дерев’яних
ложок можна видобути постукуванням будівельними кубиками. Дзвін кришталевих
склянок замінить звучання дзвіночків, а барабаном може стати великий дерев’яний куб. Дітям подобається грати на
картонних коробочках, у які насипано квасолю або горох. Цей звук нагадує звук
брязкальця. Через музику та гру в оркестрі діти самовиражаються, вчаться
поводитися вільно та впевнено.
Гра на музичних інструментах є ефективним
засобом збагачення дошкільників яскравими естетичними враженнями, розвитку
музичних здібностей та креативності.
Важливим, для дошкільників є слухання
звуків живої природи навколишнього світу. Так, щоб передати образотворчі
моменти, скажімо, крапельки росинок, діти обирають дзвінкий трикутник, а шум
автомобіля передають шарудливими брязкальцями, сніжинки можна зобразити за
допомогою дзвіночків, трикутників, а цокіт – з допомогою дерев’яних ложок,
кубиків. Потрібно загострювати увагу дошкільників на тому, що навіть просте
звуконаслідування, скажімо, шум дощу, можна передати по-різному, щоб у музиці
чулися:
-
Чарівні легкі крапельки теплого дощику,
що виблискують на сонці;
-
Грізні сердиті краплі, що тарабанять по
дахах;
-
Важкі краплі сильної зливи з вітром і
громом , коли стає темно і лячно.
Ці завдання сприяють розвитку вміння
чути і помічати виразні засоби явищ, предметів навколишнього світу.
Отже, у дошкільному віці, коли у дитини
ще не блокована потреба у спілкуванні з
музикою, музичне мистецтво може стати потужним засобом формування творчої
особистості. Адже, музика, виражаючи певні думки , стимулює роботу творчого
мислення дитини. Цей процес активізується у процесі сприймання, оцінювання і
творення в мистецтві.
Немає коментарів:
Дописати коментар