Конспект заняття з народознавства на тему: “Народилася дитина – збагатився увесь світ”

Вихователі:

                                                       Федорчук Н.Я.

                                                       Соляк Н.П.

                                                       Музичний керівник

Полиняк А.Ю.

                                                                                ДНЗ «Журавлик» м. Підгайці

 

Звучить мелодія М. Скорика – “Мелодія”

Ведуча 1: Україна – країна смутку і краси, радості й печалі;розкішний вінок з рути й барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї і традиції.

Ведуча 2: У світі існує таке повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з народженням і хрещенням дитини, її  ім'ям.

Гаївка „Іванчику – Подолянчику” (діти змійкою заходять до залу).

1 дитина: Дивіться, дивіться, бузьки летять!!!

2 дитина: Бузьку, Миколо, крутися навколо!

3 дитина: Бузьку, бузьку, скинь мені Маруську!

4 дитина: Бузьку Іване, скинь мені Оксану!

5 дитина: Погляньте, погляньте, вони сіли на хаті тітки Ярини!

6 дитина: О, знали на яку хату сісти! В них сьогодні іменини!

7 дитина: Та не іменини, а хрестини!

8 дитина: Я би так хотіла подивитися на їхню маленьку дитинку!

9 дитина: А я чув, що до маленьких дітей без подарунків не приходять!

10 дитина: Тоді гайда, по подарунки!

Звучить колискова -“Ой ходить сон” (Діти сідають на стільчики).

Ведуча 1: Відчинилося життя для маленької дитини, засвітилася у небі ще одна зоря, бо з'явилося на світ неповторне і єдине. Вже йому належить сонце, небо і земля.

Ведуча 2: Народилася дитина, наче зіронька ясна, душа в батька – небо синє, в серці матері – весна, ощасливлена родина, бо продовживсь родовід, Народилася дитина – збагатився увесь світ.

(Сценка. Хлопчик замітає подвір'я вербовим віником. Дівчинка вішає на кілок рушник)

Хлопчик: Вербовим віником замітаю, усю нечисть з двору проганяю.

Дівчинка: Повішу я на кілочок рушничок, щоб всі знали, що родився козачок.

(Розсуваються куліси, інтер'єр сільської хати, біля колиски сидить мати).

Ведуча 2: А світ  починається з любові, як день, зі світанкової зорі, коли пречисті, рідні колискові, співають невсипущі матері.

Ведуча 1: І долю вам хрещату вишивають, піснями, що тепліших не знайти, і денно й нощно в Господа благають Вас від страждань і горя вберегти.

Колискова « Люляй, люляй, мій синочку» (виконує мама)

Тато: Ну що, заснув наш Дмитрик? Мати: Заснув наш Василько.

Тато: Чому Василько? Ти знову за своє? Мати: Ну добре, нехай буде Миколка.

Тато: Ні, Андрійко. Мати: Якщо ми не вирішимо, то нехай діти допоможуть.

Тато: Марічко, Богдане, ідіть-но сюди. Мати: Як назвемо нашого хлопчика?

Діти разом: Іванком!  Тато: Нехай буде Іваном!

Ведуча 2: Батьки його і вся рідня, плекали, пестили дитя, а щоб здоровим підростав, у травах купаний бував.

Тато: Неси, мамо, швидше воду наливай у миску, щоб скупати нам Іванка, м'яти дай й любистку.

Мати: Ввіллєм меду, грошей кинем, щоби був багатий, щоб синочок ріс красивим, і раділа хата.

Дочка: Ще у купіль покладемо, червону калину, чебрець, руту та барвінок

скупаєм дитину.

Син: А щоб братик був міцним, та зростав красивим, в купіль кинемо йому, жагучу кропиву.

Мати: Запрошуй, батьку, кумів. Підемо хрестити. (Заходять кум з кумою).

Куми: А ми вчора на родинах були, а вже нині на хрестини прийшли,

Ой, дай Боже, дитя охрестити тую хату і кумів, та й розвеселити.

Кум: Хай принесе тобі, хрещенику, цей хліб, барвіночком обвитий, багатий вік благословенний, в любові і добрі прожитий. (Ставить хліб на стіл.)

Кума: Як це дитятко, чисте, непорочне, так крижма ця, біленька та ясна, хоронить тіло від недуг та зла, а душу твою від гріха. (Ставить крижму коло дитини.)

Діти: Мамо, дозвольте нам запросити дітей, подивитися на нашого Іванка.

Тато: Ось як охрестимо, тоді хай приходять.

Ведуча 1: Як маленьке немовля, у світ двері відчиня, то дарують йому слово, Слово  це – його ім'я.

Ведуча 2: Кожен дружить із цим словом, протягом всього життя, здогадались, що за слово? Слово це –  наше ім'я.

Ведуча 1: Після хрестин Бог посилає до дитинки ангела-хоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло – аби воно зростало розумним, в личко – щоб  було красивим, та у груди – аби здоров'я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце й душу.

(Куми ложать дитину в колиску, під пісню «Ой, зелене жито, зелене», входять діти, несуть подарунки, складають біля колиски)

1 дитина: Даруєм вам солодощів мішечок, щоб в Іванка з дітками, не було         суперечок.

2 дитина: Даруємо Іванкові ці квіточки, щоб дівчата вились навкруг нього, як ті бджілочки.

3 дитина: Даруємо сорочку-вишиванку, щоб вдягав на свято ваш Іванко.

4 дитина: Даруємо цей молоток, щоб виріс добрим господарем ваш синок.

5 дитина: Щоб багато всього знав. Щоби книги він читав, мудрість з них й знання черпав, рідний край свій шанував.

(Мати всіх кропить свяченою водою, пригощає спеціальним напоєм)

Мати: А зараз я вас пригощу кандибалом. Це напій із гілочок малини, вишні і смородини.

Дівчинка: Сплетемо віночки з пісень-хороводів, на славу й багатство нашого роду.

Хлопчик: 1,2,3,4,5, - став  я друзів рахувати, Галя, Валя та Ігорчик, дві Тетянки та Антончик, в мене друзів стільки всіх, що злічити годі їх!

Хороводна гра  “Ой Василю-товаришу”

Ведуча 2: Рік за роком проминає, наш Іванко підростає.

Ведуча 1: Мудрим, добрим, щирим став, друзів він багато мав, всі до нього поспішають, гру веселу починають.

Гра-таночок « НА КОНИКУ”

Виконання пісні  “Козачата” муз. Миколи Ведмедері сл. Ольги Яворської.

Дитина: Без сміху і без гумору, не можна в світі жити, з усмішками і жартами, ми любимо дружити.

Інсценівка  « Подарую зірочку»

Дівчинка: Ой цвіте калина там біля струмка, хлопчика Іванка покохала я.

Його покохала на горе своє, замість подарунків зірочки дає.

Хлопчик: Хвастать, мила, я не стану знаю сам, що я скажу.

З неба зіроньку дістану, і в долоньку покладу.

Про мене всі хлопці кажуть, що я гарний і стрункий

Може я в твоїх широтах не такий уже крутий.

Дівчинка: Навіщо мені твої зірочки? Їх вночі на небі багато. Краще мені подарунок принеси, у мене сьогодні свято.

Хлопчик: Ти що, Віко, з глузду з'їхала? Де ти бачила, щоб сучасні хлопці подарунки носили? Вони, навпаки, чекають, щоб їм дарували. Та що ми все про подарунки, ну їх! Ти сьогодні така гарна, як та зірочка!

Дівчинка: Ти знов про своє.(співають пісню:)

Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно, дарунки збирай.

Хлопчик: На тобі квіточку, сонечко яснеє, ти мене не забувай.

Пісня “ Грицю, Грицю до роботи”

Танець  “Гопачок”

Ведуча 2: Гей Маринки та Оксанки, Іри, Лесі та Наталки, дружно в коло всі ставайте, і Ганнусю викликайте!

Гра “Ганю-Ганнусю”

Ганю - Ганнусю, кличуть дівчата, вийди Ганнусю потанцювати.

Ой, вийшла, вийшла, Ганя-сестричка, в'ється-сміється рожева стрічка.

Ведуча 1: Ось вийшла до нас Ганнуся.

Ведуча 2: Багато років тому, малят називали іменами святих за церковним календерам. За повір'ям, ці святі відали різними господарськими справами, допомагали людям, які носили ці імена. Ця традиція збереглася і по сьогоднішній день.

Дитина: Куди б не велася життя стежина, ти завжди пам'ятай: що носиш горде ім'я - Людина, ніколи не забувай.

Ведуча 2: Діти, а чиї портрети ви бачите у нашому залі?  Відповіді дітей (Шевченка, Лесі Українки).

Ведуча 1: Звичайне ім'я Тарас. Завдяки своїй натхненній праці, боротьбі за справедливість, нашого славного Кобзаря будуть завжди пам'ятати.

Ведуча 2: 3 маленької  хворобливої дівчинки, із звичайним ім'ям Леся, виросла “безсмертна” Леся Українка, яка розповіла усьому світу про працьовитий, співучий,, талановитий український народ.

Дитина: Хоч ми в садочку ще маленькі, проте у грі, у навчанні, не заплямуємо своє ім'я рідненьке, щоб нам не було тяжко у житті.

Пісня  “Підгайчаночка”

Ведуча 1: Сімейний вогонь палає, теплом наповнює дім, хай тато маму кохає, хай щастя не зраджує їм.

Ведуча 2: Запаліть же свічечку, нехай палає, поєднає нас вона в цей час, друзів голоси нехай лунають, і хороше слово зігріває нас.

(Тато з мамою запалюють свічку)

Пісня  “Шана” муз. О. Гавриша.

Іванко: Матусю, а чому так багато зірок на небі?

Мати: Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює. І горить ця свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

Іванко: Бачив, матусю, бачив. Матусю, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна,  скупа – її свічечка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло, це далеко видно.

Іванко: Матусю, я буду добрим, я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Синочку, у грудях сонечко любові засвіти для себе, для родини й України, пильнуй вогонь добра від зла і марноти, бо ти на світі білому - Людина. Бо в світі трудному світильник Божий - ти.

Пісня  “Не давайте суму жити”

Ведуча 1: Людське безсмертя з роду і до роду, увись росте з корінням родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле, хто знає, береже минуле, уміє планувати сучасне, лиш той майбутнє вивершить прекрасне.