Досвід роботи

з формування та розвитку художньо –

 естетичних почуттів у дітей засобами 

художньої праці

Підгайчицький ДНЗ

«Малятко»

Теребовлянського  району

        Художня праця – це найрезультативніший вид праці, доступний дітям дошкільного віку. Цей вид праці передбачає виготовлення різноманітних виробів з паперу, глини, ниток, природнього та залишкового матеріалу. За допомогою ножниць, клею та інших знарядь праці діти можуть виготовляти сувеніри для близьких, предмети для ігор чи оздоблення кімнати. Діти віком 4-6 років з задоволенням займаються ручною працею, оскільки їх приваблює можливість діяти з різноманітними матеріалами, часто яскравими і незвичними, досліджувати та перетворювати їх за власним бажанням. Діти почуваються творцями, що стимулює їхню розумову та фізичну активність. Прагнення до результату спонукає до вольових зусиль, а сам результат виступає джерелом позитивних емоцій. Отже, ручна праця – джерело насолоди для дітей, засіб розвитку сенсорних відчуттів (зорових, слухових, тактильних), психічних процесів (уяви, мислення, мовлення), моторних навичок, естетичного чуття, моральних якостей. Не слід забувати, що організація ручної праці з дітьми дошкільного віку потребує уваги і керівництва з боку дорослого, що полягає насамперед у забезпеченні матеріалами та у навчанні прийомам роботи з ними. Дітки в цьому віці не лише копіюють дії дорослого, а й здатні виявляти творчість. Окремі види ручної праці (моделювання з паперу, плетіння з бісеру, вишивання, ліплення з глини чи солоного тіста) можуть стати улюбленою справою на все життя.

Творчий потенціал дитини має визначатись, розкриватись і розвиватись в процесі організованого навчання, коли дитина набуває та використовує власний досвід творчої роботи, залучається до реальних творчих справ. Завдяки цьому малюки навчаються правильно орієнтуватись у довкіллі та розвивають свої творчі здібності, у них формуються художньо-продуктивні навички. Тож важливо, коли дорослі розумітимуть сутність дитячої творчості та знатимуть умови її розвитку. Про вплив художньої праці на розвиток творчих здібностей дітей краще, ніж сказав В.О.Сухомлинський, мабуть, і не можна сказати: «Витоки творчих здібностей та обдарованості дітей – на кінчиках їх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Чим більше впевненості та винахідливості у рухах дитячої руки, тим тонша взаємодія зі знаряддям праці, чим складніші рухи, що необхідні для цієї взаємодії, тим глибше входить взаємодія руки з природою, з суспільною працею в духовне життя дитини. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина».

Творчі здібності дитини, закладені генетично, можна і треба розвивати саме в дошкільні роки, а використання різних видів художньої праці цьому сприяють якнайкраще.

Художня праця - це саме той вид діяльності, через який я можу і бажаю передати знання і досвід про навколишній світ, навчити помічати прекрасне, робити добро близьким, розвинути дрібну моторику, розумові здібності, як наслідок, - підготувати належним чином малят до шкільного навчання.

Художню працю дітей можна організовувати в години, відведені за режимом дня для ігор, перед обідом, після сну, а влітку та навесні – вранці, коли діти приходять у садок. Працюють діти в куточку, невеликими групами або індивідуально (наприклад, дитині потрібно пришити ґудзик, пошити ляльці платтячко). Іноді дитина просто виявляє бажання попрацювати саме з тим чи іншим матеріалом. Такі бажання треба підтримувати. До художньої праці потрібно залучати всіх без винятку дітей, виховувати в них прагнення і бажання працювати. Для цього художню працю доцільно організувати кілька разів на тиждень.

Організація і проведення художньої праці вимагає від вихователя певної підготовки: педагог добирає матеріал, продумує послідовність його подачі, прийоми показу окремих операцій.

Головна мета занять з художньої праці у дитячому садочку- навчити дітей майструвати,працювати з будь-якими підручним матеріалом,фантазувати й власноруч створювати симпатичні саморобки так,щоб і процес,і результат приносили задоволення. 

        Значення художньої праці важко переоцінити,залучаючи до неї дитину,вихователь не лише сприяє її психічному розвитку і становленню особистості,а й спонукає до відтворення прекрасного.

        Заняття з художньої праці  є однією з основних форм навчання дошкільнят трудовим діям.

     Головне значення полягає у розширенні знань дітей про навколишній світ  і і речі, створені людьми у процесі праці розвиткові сенсорних здібностей,творчої уяви і фантазії, удосконалення навичок мовної культури, виробленні трудових умінь, навчанні організовувати,планувати і контролювати свою роботу, працювати самостійно,дотримуватись культури та естетики праці, розвитку творчих здібностей,нахилів та інтересів.

         Правильно організована художня праця у дитячому садку і вдома стимулює бажання діяти,працювати,формує духовні і фізичні сили дошкільника. Усе це є доброю підготовкою до успішного навчання у школі.

Досвід роботи дитячих садків показав,що художню працю,на відміну від занять з образотворчого мистецтва,краще проводити з невеликими групами дітей/4-6-8/. Це дає можливість вихователю стежити за прийомами роботи з інструментами і матеріалами,прищеплювати культуру праці,розвивати індивідуальні здібності та інтереси вихованців.

         До художньої праці слід долучати всіх без винятку дітей,виховувати в них прагнення і бажання працювати. Музика - бажана гостя на занятттях з художньої праці. Вона допомагає нам створити свято краси, надати сприйманню емоційності, зароджує у дітей натхнення та бажання творити.

        Окрім загальновідомих видів художньої праці таких як аплікація та ліплення,існує багато інших різновидів роботи на заняттях з художньої  праці.

        Квілінг - мистецтво скручувати смужки паперу в спіральки. Штампування-нанесення фарби на поверхню будь-якої форми-штампа, прикладання штампа барвистим шаром до аркуша паперу і придавлення, з метою отримання відбитку. Маленьким дітям подобається малювати долоньками, пальчиками, кришечками, ватними паличками. В якості штампів також використовується поролон, зім’ятий папір. Паперопластика, декупаж - походить від французького вирізати, що означає техніку коли вирізані малюнки з паперу, приклеюються до різних предметів з подальшим покриттям їх лаком. Це досить легке та цікаве занятття для дітей.

Заняття 1. Аплікація.

Тема: «Чарівна краса вишиванки» (аплікування з використанням геометричних фігур з кольорового паперу). Колективна робота.

Мета: Програмовий зміст: знайомити дітей з національним костюмом, зокрема з вишитою сорочкою, навести приклади того, як відрізняються сорочки, вишиті для дівчат та для хлопчиків, вишиті в різних регіонах України, для повсякденного використання та святкові вишиванки, продовжувати знайомити малят з технікою аплікування, використовуючи для аплікацій різні різні геометричні фігури з кольорового паперу; розвивати практичні навички роботи, дрібну моторику та координацію рухів рук, вміння орієнтуватись на площині, посидючість та наполегливість; виховувати інтерес до аплікування як виду мистецтва, естетичний смак, любов до національного одягу.

Матеріали: лялька в національному одязі, викройка української сорочки, геометричні фігури з кольорового паперу, клей ПВА, пензлі, серветки, кольорові стрічки, запис української народної пісні «Мамина сорочка» для створення музичного фону.

Хід заняття

1. Організаційний момент.
2. Бесіда «Обереги у вишиванці».
3. Читання вірша «Вишиванка»
4. Конкурси дитячих малюнків «Кольорове дитинство».
5. Виставка вишиванок «Барвиста вишиванка мого краю».
6. Виставка дитячих робіт «Казковий калейдоскоп».
7. Фотовиставка «Орнаменти, що світяться».
8. Пальчикова гімнастика «Вишивають пальчики».
9. Оздоблення сорочки (діти «вишивають» колективну сорочку геометричними фігурами; на готову викройку сорочки наклеюють витинанки).
10. Фотоконкурс «Моя родина у вишиванці».
11. Танцювальний флешмоб «Мамина сорочка».
12. Підсумок. Презентація колективної роботи «Чарівна краса вишиванки».

Заняття 2. Малювання.

Тема: «НА УКРАЇНУ ІЗ ДАЛЕКА ПОВЕРТАЮТЬСЯ ЛЕЛЕКИ…» (нетрадиційні техніки малювання, техніка фарбами по склу, вітраж). Колективна робота.

Мета: закріпити знання про зовнішній вигляд і будову лелеки, розповісти, що лелека для українців не лише птах, а й символ України та її оберіг, : розширити та уточнити знання малят про українські обереги, вправляти дітей в умінні робити розпис на склі; розвивати відчуття красивого, фантазію, координацію та точність рухів, дрібну моторику пальців рук; виховувати любов до художньої творчості, прагнення пізнавати національну спадщину, розвивати увагу, уяву, точність та координацію рухів рук, окомір, уміння орієнтуватись на площині; виховувати любов та повагу до птаха, самостійність, охайність та точність під час роботи.

Матеріали: підготовлена скляна поверхня (ескіз малюнка на склі), фарби, пензлі, салфетки, склянка з водою.

Хід заняття:

1. Організаційний момент.

2. Попередня робота: ознайомлення дітей з зовнішнім виглядом та особливостями будови лелеки, розповісти про значення лелеки для українців як оберегу та символу миру, добробуту та щастя в родині, як лелеку пов’язували з народженням дитини.

3. Вірш Я. Скидан «Лелеки».

4. Перегляд відеоматеріалу, що супроводжується розповіддю вихователя про лелеку як символ України.

5. Демонстрація вихователем послідовності виконання колективної роботи малювання лелеки.

6. Пальчикова гімнастика «Пташка».

7. Колективна робота дітей. Стежити за технікою безпеки зі склом.

8. Підсумок. Презентація колективної роботи.

Таким чином, залучення дітей до мистецтва у різних формах є актуальним завданням сучасної системи виховання та освіти. Отож бажаю всім натхнення та успіхів у нашій такій непростій, але такій потрібній праці.