Розвага "Тепло батьківського дому"

Білобожницький ДНЗ Чортківського району

Вихователь: Кучма М. В

Старша група

Мета: Ознайомити дітей із традиціями і звичаями, пов’язаними з забудовою українського житла і оздобленням його всередині; розміщення старовинних меблів, поглибити знання про національний одяг, посуд, меблі; формувати національну свідомість, належність до рідної землі, народу; виховувати почуття патріотизму; формувати пізнавальні інтереси, шанобливе ставлення до культури, традицій, звичаїв; забезпечити етнізацію особистості, природне входження в духовний світ, традиційне життя рідного народу, нації, як елемента загально етнічної культури; виробляти свідоме ставлення до праці як вищої цінності держави; ознайомити з основами ринкової економіки; виховувати бажання більше знати про свій край.

ОБЛАДНАННЯ: 4 дерева із жовтими листками; криниця із журавлем та цебром; українська хата, прибрана рушниками, зіллям, стіл, вишита скатертина, лава, піч, образ, горщики, лопата, сапка, коцюба; вареники; кущик калини; наголівники українських квітів, ширма із написом «ярмарка», прикрашена вишивками; стіл із різним глиняним посудом, приправами, овочами та фруктами; запис шуму вітру; запис пісні «Ой, там, на товчку, на базарі».

Використана література:

1. Корнієнко С. «Родинне дозвілля». Навчальна книга - Богдан, 2002.

2. Могорита. Г.І. Сьогодні свято. , «Мандрівець», Тернопіль, 2001.

3.«Розкажіть онуку» №5-березень 2002, № №11,12-червень 2002;

Хід заняття

Вихователь:

Добрий день вам, друзі!

В нас сьогодні свято

Я вам казку дивовижну

Розкажу малята.

Як в селі одному

У осінню пору,

З дерева листочок

Мандрував по двору.

День це був звичайний,

Сонячний, погожий,

Та раптом вітрисько

Налетів ворожий.

Погуляв він в парку,

Залетів в садочок

І зірвав із клена

Золотий листочок.

Закрутив листочки,

У танку веселім.

Погляньте малята

Як гарно в оселі.

«Танець осінніх листочків»

Та один листочок

Так кружляв в світлиці,

Грався, веселився

Тай упав в криницю.

У цей час у хаті

Поралась бабуся.

Бабуся: Ой, діду, втомилась,

Йду води нап'юся.

Вихователь: Узяла цеберце

Принести водиці,

Глянула, - й за серце,-

Листочок в криниці.

Бабуся: «Ой, лихо, листочку,

Як тебе дістати?

Горе ж , мій синочку,

Хто ж буде літати?

Вихователь: На цей шум із хати

Дід старий виходить.

Дід: « Що то, бабо, сталось?

Хто ж це так заводить?

Бабуся: Та це я, дідусю,

Горе у нас сталось.

Маленьке хлопя’тко

У воді скупалось.

Дід: Не журися, бабо,

Зараз я погляну,

Може я листочка

Журавлем дістану.

Вихователь: Підійшов старенький,

Зачерпнув водиці,

Та й витяг листочка

Малого з криниці

Листок: Спасибі, дідусю,

Спасибі, бабусю, -

Мене врятували,-

Думав, що втоплюся

Чим же я вам, рідні,

Стану у пригоді?

Може, допоможу

Поратись в городі?

Вихователь: У осінню пору

Роботи багато,

Поможи стареньким

Урожай зібрати.

Бабуся: Виросла в нас ріпка

На подив родині.

Витягнуть не можем,

Бо болить у спині.

Дід: Ну, синочку, підсоби,

Стаєм по-порядку,

Будем ріпку витягати

Із нашої грядки.

Вихователь: Раз смикнули-ріпка в грядці,

Другий-вже й втомились,

А як третій раз смикнули-

Так і покотились.

Зробили роботу-

Запросили в хату,

Та й стали гостинці

На стіл накладати.

А листок маленький

Усе хоче знати,

Та й давай стареньких

Про усе питати.

Листок: Що це за рогачик?

А це що за сапка?

Що у горщику булькоче?

Нащо ця лопатка?

Бабуся: Це ось є рогач-

Горщик діставати.

А оце-коцюба,

Щоб жар вигрібати.

Лопаткою, синку,

Саджаємо хлібчик,

Щоб був завжди свіжий

Усім на обідчик.

Листок: Дякую, бабусю,

Яка ти в нас мила.

Та ще б ти нас, бабусю,

Вареничками пригостила.

Дід: Досить уже, бабо,

Плести небилиці.

Міси, бабо, тісто -

Качай варениці.

«А мій милий вареників хоче»

Листок: Спасибі вам, любі,

За науку добру.

Живіте багато

Й бувайте здорові.

Вихователь: Сказав добре слово,

Листок поклонився,

Вийшов за ворота-

Тут вітер нагодився

Вітер: Пробач мені, друже,

Та досить зітхати,

Давай будем далі

Разом мандрувати.

Вихователь: Погодивсь листочок,

Та й поніс вітрисько

Через гори та долини

По нашій Вкраїні.

Закрутились у таночку

І листок, і вітер,

Полетіли в чисте поле -

А там квіти, квіти…

Вимчав вітер на лани.

Вітер: - Не стрічав я дивини!

Що за трави тут рясні

Заступили путь мені?

Мак: Певне знає з вас усіх,

Хто буває в полі,

Що червоний, гарний мак

Там росте на волі.

Під сонцем, під вітром

Кохається цвітом.

Червоно-вогнистим

У золоті чистім.

Волошка: І у житі, і в пшениці,

Я небесним квітну цвітом,

Голубі у мене очки,

Називаюсь я волошка.

Красолька: Квітка моя, чарівниця,

По тиночку часто в'ється.

А зовуся я красолька,

ніколи не квасолька.

Чорнобривець: Чорні брови, карі очі,

І хлопчачі, і дівочі.

Розцвітають чорнобривці

Кароокі, білолиці.

Дзвіночок: Голівки бузково-сині,

Наче крапельки чорнила.

Ще вплітають нас в віночки,

А зовемось ми дзвіночки.

Ромашка: А квіточка я -

У сонечка сестричка.

Бо у білому віночку

Ховається сонечко.

Листок: Незвичайні трави ці -

То квітують квіти.

Люблю землю отаку -

У барвистому вінку.

Пісня – танок «Віночок»

Вихователь: Танцювали квіти

І сплелись в віночок.

Знову взяв на крила

Вітерець листочок.

То злітав угору,

То падав в долину,

Зирк – а під горою

Червона калина.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Задивилася у воду

На свою чарівну вроду.

Листок: Хто в хустині червоненькій

Став у лісі між дубів?

Може, дівчинка маленька

Назбирать прийшла грибів.

Калина: Ні, не дівчинка там стала,

Це калина виростала.

Мені хустку гаптувала

Щедра осінь золота.

Вихователь:

Ти, калино, не сумуй,

А із нами затанцюй.

Пісня «Край калини»

Вихователь: Ой, що ж то за гамір учинився,

Що листочок наш аж розгубився?

Подивіться, люди добрі -

Тягнуться стежки за обрій.

І дорогами, степами,

З ближніх сіл із торбами

Ідуть славні трударі.

Гончарі і хлібороби,

Пекарі і садоводи,

Рукодільниці, майстри…

Гей, народ збирається –

Ярмарок починається!

Діти: Увага! Увага! Спішіть, поспішайте

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарку прошу гуртом й поодинці,

Чекають на вас тут чудові гостинці!

Листок: Ой, куди ж це я потрапив?

Що за шум і гам довкола?

На такому диво-святі

Не бував ще я ніколи!

Вихователь: Ярмарка це українська,

Ось іди і подивися.

На ярмарку прошу гуртом й поодинці,

Чекають тебе тут чудові гостинці.

Мерщій на ярмарку всі поспішайте,

Купуйте, торгуйте, танцюйте і грайте.

Тут щедрі дарунки із саду й городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду.

Діти: Гей, хлоп’ятка та дівчатка,

Розкуповуйте горнятка,

Миски, глеки, куманці,

Опрішнянські свистунці!

Пісні «Ой, я, молода»

«Як пішли ми на базар»

Діти: Підходьте сюди, дорогі господині,

Та й виберіть посуд всій вашій родині!

Тут ложки і миски, і всякі горнята,

Беріть, не шкодуйте, вони не щербаті.

Макітру купіть, щоби маку натерти,

Гладущик, щоб пити смачне молоко.

Горщечки, щоб квіти хатні посадити,

Великий горшок, щоб куті наварити.

Купуйте, купуйте, але не баріться!

Краса ж то яка – підійдіть, подивіться!

Яка ж то робота, які ж то узори!

У вишивках цих є лани неозорі.

Птахів щебетання, весняні світання,

Квітковий розмай і калини зітхання.

Оця вишиванка пасує дівчатам,

А ці сорочки до лиця вам, хлоп’ятам.

Беріте калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз як рукою знімає.

Лоточка з яблуками не обминайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте!

Сортів тут багато, усі вони – різні,

Ось яблука ранні, ось – яблука пізні.

Скуштуйте цю грушу –

Солодку, духмяну.

Вона, як медок,

Вам у роті розтане!

Вітер: Ходімо, листочку,

Собі щось придбаєм.

А ні – по базарі

Лише погуляєм.

Вихователь: Що за гості тут іще

До нас завітали?

То Солоха і Явтух

Теж ярмаркували.

( звучить пісня « Ой, там на товчку, на базарі», заходять Солоха і Явтух )

Солоха: На вітринах, на прилавках

Куртки, пальта, праски, плавки,

Дрилі, голки і каструлі,

Морква, редька і цибуля.

Шинка, риба і ковбаси,

Шпильки, брошки і прикраси.

Не злічити всіх товарів

На ярмарку, на базарі!

Явтуше, любий, а ти не забув,

Що купити маєш?

Явтух: Та не забув же, хай йому грець!

Ось де й записано маю!

(розгортає список, читає)

І сорочку полотняну,

І намистечко стекляне,

І хлібця, і баранця,

Миски, ложки й свистунця.

Кружки, праску і штани.

Помідори, баклажани,

Барабольки і квасольки,

Бурячка і моркви,

А до того ще й приправи,

Та іграшок для забави.

І ще для діток не забути,

Щоб одіти і обути:

Для Омелечка ковбаски,

Для Орисі праски,

Для Марусі дві лялюсі,

Для Ганнусі черевички,

Пудру Ксаночці для личка,

Для Іванка вишиванку,

Для Горпинки дві хустинки,

Для Тимка батіжка,

Для Одарки фартушка,

Для Петрика кептарика,

Для Максимка ліхтарика,

Для Явдошки панчішки,

Для Пилипка меду трішки,

А для Зосі стрічки в коси.

Всіх прочитав (утирається) удалося!

Солоха: Так, так, але перш ніж купувати,

То потрібно це продати.

А я теж піду порозглядаюсь,

Може, що й продам, а, може, й куплю.

( ідуть продавати – підходять до кожного з гостей, пропонують щось купити)

Купіть цього свистунця,

Щоб звабити молодця!

Ну ж бо, пані, не скупіться,

Який файний – подивіться!

Купуйте пампушки –

Зарум’янені бочки.

Ой, які гарненькі пампушки у нас,

Спробуйте, скуштуйте – і купіть ще раз.

Бублики, бублики,

Бублики кругленькі!

Спішіть, поспішайте,

Бублики купляйте!

Солоха: Явтуше, Явтуше, ходи, допоможеш!

Явтух: А що трапилось?

Солоха: Так оце ж курочку хотіла продати!..

Явтух: І що?

Солоха: І що? І що? Та от що!

Пісня «Мала баба курку»

Вихователь: Ох яка же ярмарка

І багата, і дзвінка.

Листочок: Скільки я всього побачив,

Скільки надивився!

Час додому вирушати –

Я вже і втомився.

Та скажіть мені, будь – ласка,

Чом у вас так гарно?

Чому люди такі милі

І всюди так славно?

Вихователь: Бо усе це, мої любі

Край наш український!

І лани просторі,

І високі гори.

Українська хата,

Оберегами багата!

І журавлик при криниці,

Щоб дістать завжди вод

Під горою кущ калини,

Пишні квіти при долині.

Пісня «Бувайте здорові»