Інструментарій з питань впровадження варіативних форм здобуття дошкільної освіти

Одним з пріоритетів державної політики в розвитку дошкільної освіти є рівний доступ до якісної освіти, який забезпечується дошкільними навчальними закладами та іншими формами здобуття дошкільної освіти.. Сучасна парадигма дошкільної освіти – це реалізація підходу до дошкільного дитинства  як  самоцінного періоду в житті людини; орієнтація на особистісну взаємодію дорослого з дитиною,  баланс усіх видів діяльності,спрямованих на психологічний комфорт малюка. Реформування дошкільної   освіти  потребує модернізації її змісту, що означає його вдосконалення,зміну відповідно до вимог часу, не  порушуючи   постійних основ  і положень, які виправдали себе. Максимально системний підхід у реалізації завдань розвитку дошкільника забезпечується у дошкільному навчальному закладі. При цьому велика кількість дітей здобувають освіту через інші форми. Своєчасність та успішність розвитку дітей залежить від правильного вибору батьками доступних їхній дитині форм здобуття дошкільної освіти.

Надзвичайно важливо дати кожній дитині можливість здобути якісну дошкільну освіту та забезпечити рівні стартові умови для подальшого навчання.

Найоптимальнішими варіативними формами здобуття дошкільної освіти є:

·                    групи з повним режимом перебування;

·                    групи короткотривалого перебування;

·                    соціально-педагогічний патронат;

·                    центри (групи) підготовки дітей до школи;

·                    центри розвитку дитини.

Групи з повним режимом перебування

Групи з повним режимом перебування (8-10,5-12 годин) створю­ють у дошкільних навчальних закладах (зокрема сімейного, комбіно­ваного типу) та у навчально-виховних комплексах «дошкільний на­вчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад». Такі групи працюють упродовж усього року або сезонно (3-6 місяців) 2-3 ра­зи на тиждень.

Групи короткотривалого перебування

Групи короткотривалого (3-5 годин) перебування організову­ють на базі дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів, зо­крема навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний за­клад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній на­вчальний заклад — дошкільний навчальний заклад», та дошкільних навчальних закладів — центрів розвитку для дітей, які відвідують ін­ші навчальні заклади чи виховуються вдома¹. Щоб забезпечити якіс­ними освітніми послугами з формування готовності до шкільного на­вчання і сільських дітей у тих місцевостях, де немає таких закладів, дозволено організовувати роботу груп з короткотривалим режимом перебування в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Групи короткотривалого перебування працюють протягом або цілого року, або його частини, але не менше трьох місяців поспіль. Установлюють такий графік їх роботи: не рідше трьох разів на тиж­день у робочі дні, а за необхідності та наявності умов — повний робо­чий тиждень. Можна також створювати групи вихідного дня, які функціонують двічі на тиждень — по суботах і неділях.

Існує декілька варіантів діяльності груп короткотривалого перебування:

·                    діти відвідують лише заняття або заняття і прогулянки (без харчування);

·                    у першій половині дня здійснюється повноцінний навчаль­но-виховний процес — з харчуванням, прогулянками, за­няттями.

Припустима й така організація роботи з дітьми, коли в одному примі­щенні працює кілька груп короткотри­валого перебування (почергово в пер­шій та другій половині дня).

Групи короткотривалого перебу­вання створюють переважно для дітей п'ятирічного віку та шестирічок, які підуть до школи у 7 років, з метою за­безпечення системного підходу до їх соціальної адаптації, а також до фізич­ного, пізнавального, мовленнєвого, художньо-естетичного розвитку перед початком шкільного життя.

Там, де дошкільних навчальних закладів немає, при загально­освітніх навчальних закладах, зокрема при навчально-виховних комплексах «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний на­вчальний заклад» можна створювати групи підготовки дітей до шко­ли як з повним режимом перебування, так і з короткотривалим пе­ребуванням. Ці групи працюють переважно сезонно 3-5 разів на тиждень.

Нові форми навчання і виховання дітей жодною мірою не слід розглядати, як альтернативу чинним. Переважну більшість батьків влаштовує режим роботи дошкільних закладів – повний чи менш тривалий, тож руйнувати систему дошкільної освіти, що склалася, не варто. Існуючі дошкільні навчальні заклади повинні подбати про охоплення малюків з сімей населеного пункту новими формами освіти.

Щоб сприяти активності батьків, важливо прорекламувати свій дошкільний заклад. Форми реклами:

·                    Дні відкритих дверей;

·                    сайти дошкільного навчального закладу;

·                    візитівка з інформацією для кожної родини, де є діти, що не охоплені дошкільною освітою;

·                    виступи по місцевому радіо і на телебаченні;

·                    концерти дітей для мешканців мікрорайону,міста,села;

·                    анкетування родин.

Соціально-педагогічний патронат

·                    Соціально-педагогічний патронат  реалізовує можливість охопити дошкільною освітою 5-річних дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, або дітей, які з інших причин не відвідують дошкільні навчальні заклади (відсутність чи віддаленість дошкільних закладів, фізична неспроможність батьків водити дитину до закладу) та реалізувати право батьків обирати різні форми здобуття дошкільної освіти.

·                    Соціально-педагогічний патронат дітей  здійснюється за місцем їх проживання. Для організації відповідної роботи бажано мати соціальний паспорт кожного міста, селища, села, району, мікрорайону, будинку, окремих сімей; розробити конкретні програми  (загальну, місцеву тощо)  відповідно до мети і завдань соціально-педагогічного патронату; визначити конкретних виконавців та узгодити їх дії; забезпечити контроль за його здійсненням. Після виявлення дітей, які потребують соціально-педагогічного патронату, визначається місце проведення відповідної роботи (в домашніх умовах, на базі дошкільних чи інших навчальних закладів, в інших приміщеннях). Діти, які будуть знаходитися в домашніх умовах, зараховуються до «групи соціально-педагогічного патронату», що закріплюється за дошкільними навчальними закладами, які знаходяться територіально найближче. До складу такої групи можуть входити діти різного віку, а не лише п’ятирічки, вони можуть проживати у різних мікрорайонах міст, селищ, сіл тощо. Такі діти включаються до спискового складу вихованців закладу, за якими вони закріплені.

·                    Соціально-педагогічний патронат таких сімей, як правило, здійснює соціальний педагог, педагогічне навантаження якого становить 40 годин на тиждень. У робочий час соціального педагога враховується і час, затрачений на дорогу до місця проживання дитини. Відвідання сім’ї відбувається 2 рази на тиждень і соціально-педагогічним патронатом охоплюється не більше 15 дітей. Функції соціального педагога можуть виконувати інші педагогічні працівники. З метою проведення колективних форм роботи, спілкування з однолітками для дітей, які потребують соціально-педагогічного патронату, можуть створюватися групи короткотривалого перебування у дошкільних навчальних чи інших закладах. Наповнюваність груп становить до 10 осіб.

·                    Також такі діти можуть відвідувати звичайні групи у дошкільних закладах різних типів. В цьому разі вони зараховуються до спискового складу групи, яку відвідують. Відвідування груп дітьми становить, як правило, 2-3 рази на тиждень. Всі діти охоплені соціально-педагогічним патронатом, включаються обов’язково до статистичної звітності (форма 85-к) того закладу, до спискового складу якого вони зараховані.

·                    З дітьми п’ятирічного віку, які охоплені різними формами здобуття дошкільної освіти, роботу можуть проводити практичний психолог, вчитель-логопед, вихователь та інші педагоги, робочий час яких визначений чинним законодавством. Кількість працівників визначається із розрахунку кількості груп чи кількості таких дітей у закладі.

Групи при загальноосвітніх навчальних закладах

          Перебування дітей у дошкільних групах при ЗОШ організовуються, зазвичай, у населених пунктах, де відсутні дошкільні навчальні заклади.  З дітьми можуть працювати як вихователі, так і вчителі загальноосвітніх закладів. За умови, коли з дітьми працює вчитель, можливе виникнення дисбалансу – штучного наближення життя дітей старшого дошкільного віку до шкільного, намагання вчителів перетворити групу в перший клас. Хочемо застерегти від формального розуміння вчителями, долученими до освіти п’ятирічних дітей, своїх завдань, підміни ними повноцінної дитячої життєдіяльності проведенням занять-уроків, використання в роботі суто шкільного інструментарію. Бажано забезпечити подальшу роботу з дітьми в початкових класах того педагога, який працював з ними впродовж року.

Центр   розвитку   дитини  (далі  -  центр)  є  дошкільним
навчальним закладом,  в якому забезпечується фізичний, розумовий і
психологічний розвиток, корекція фізичного та розумового розвитку,
оздоровлення дітей віком від двох місяців до шести  (семи)  років,
які  відвідують  інші  дошкільні  навчальні заклади чи виховуються
вдома.

Основними  завданнями  центру є:

·    забезпечення всебічного   розвитку   дітей  дошкільного  віку 

відповідно до їх нахилів,  здібностей, індивідуальних психічних та 

фізичних особливостей; 

·    забезпечення ранньої   соціальної  адаптації  дітей  до  умов 

дошкільного  навчального  закладу  та  готовності   до   шкільного 

навчання; 

·    надання комплексної   педагогічної,   психологічної  допомоги 

дітям,  які потребують  корекції  фізичного  та  (або)  розумового 

розвитку, тривалого лікування та реабілітації; 

·    надання методичної   і   консультаційної   допомоги   сім'ям, 

залучення батьків до процесу виховання,  навчання та  реабілітації 

дитини; 

·    взаємодія з   громадськими  організаціями  з  метою  сприяння 

всебічному розвитку дітей,  які потребують корекції  фізичного  та 

(або) розумового розвитку; 

·    провадження експериментальної та інноваційної діяльності. 

Центр провадить діяльність за такими основними напрямами:

·    організація роботи  груп  з  метою  виконання  вимог Базового 

компонента дошкільної освіти та Базової програми  розвитку  дитини 

дошкільного віку; 

·    соціальна адаптація дітей до умов дошкільного закладу; 

·    організація роботи з підготовки дітей до шкільного навчання; 

·    проведення різних форм освітнього процесу (заняття в гуртках, 

секціях,  студіях тощо) для своєчасного  виявлення,  підтримки  та 

розвитку природних нахилів і здібностей дітей; 

·    проведення серед     населення     роз'яснювальної    роботи, 

спрямованої на розуміння проблем сімей,  що виховують  дітей,  які 

потребують   корекції  фізичного  та  (або)  розумового  розвитку, 

виховання толерантного ставлення до таких дітей; 

·    надання педагогам та батькам кваліфікованої допомоги з питань 

розвитку, виховання,навчання, реабілітації   та  соціальної 

адаптації  дітей,  які  потребують  корекції  фізичного  та  (або) 

розумового розвитку; 

·    психолого-педагогічне обстеження   дітей   та   вивчення   їх 

оточення,  розроблення  індивідуального  плану  корекції  розвитку 

дитини   на   основі   індивідуальної   реабілітаційної  програми, 

здійснення  системних  психолого-педагогічних  заходів   з   метою 

усунення   відхилень   у   психофізичному   розвитку  та  сприяння 

всебічному розвитку дитини; 

·    здійснення заходів,  спрямованих  на  компенсацію   втрачених 

функцій,  формування  психологічних  новоутворень  у  дитини,  яка 

потребує корекції фізичного та (або) розумового розвитку, сприяння 

всебічному розвитку дитини в сім'ї, формування стосунків з членами 

родини та громади тощо. 

Базова програма «Я у Світі» - основа змісту дошкільної освіти

Незалежно від того, яку форму чи форми здобуття дошкільної освіти обрали для своїх дітей батьки, вся розвивальна навчально-виховна робота з дошкільниками має будуватися з обов'язковим урахуванням вікових особливостей розвитку дітей та відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.  Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», дотримання її базових вимог є обов'язковою для педагогів, які працюють за всіма формами надання дошкільної освіти. З огляду на це виникає нагальна потреба широко популяризувати  Програму серед батьківського середовища, педагогів дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, приватних педагогів.

Форми організації освітньої роботи зі старшими дошкільниками

Дбаючи про інтереси дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, важливо залучати їх до різних форм здобуття дошкільної освіти хоча б на етапі старшого дошкільного віку (з 5 років). Зміст освітньої діяльності, визначений Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами, реалізують у різних організаційних формах роботи зі старшими дошкільниками.  Програма  розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» орі­єнтує педагогів та батьків на більш насичену, змістовнішу, ретельніше організовану освітню роботу з дітьми у повсякденні: спостереження, еле­ментарні досліди, бесіди, різні види ігор, праці, самостійна діяльність дітей тощо. При цьому Програма передбачає використання як колек­тивних, так і групових, індивідуальних форм роботи. Це дасть змогу повніше використовувати потенційні можливості всіх форм органі­зації дитячої життєдіяльності, а не лише заняття.

Специфіка навчальної діяльності в умовах варіативних форм здобуття дошкільної освіти

З огляду на обмежений термін перебування дітей у відповідних групах і центрах,  не варто відкидати таку ефективну, перевірену часом форму організації навчальної діяльності, як заняття, нівелюючи їх значення в розвитку дітей. Важливо лише пам'ятати, що заняття з дошкільниками не мають дублювати форми, методику про­ведення, зміст шкільних уроків. По можливості вони мають інтегрува­ти різні сфери життєдіяльності, змістові лінії, лінії розвитку.

Для проведення занять діти можуть бути організовані фрон­тально чи підгрупами, наприклад:

·                     кілька педагогів — фахівців з різних змістових напрямів од­ночасно працюють з окремими підгрупами;

·                     на занятті з усією групою робота проводиться у підгрупах, парах;

·                     педагог у зручний для цього час упродовж дня реалізує про­грамовий матеріал певного заняття частинами (у формі міні-занять) почергово з невеликими підгрупами дітей.

Під час занять діти мають бути зручно розташованими як для них самих, так і для педагога. Від заняття до заняття чи навіть у ході одного заняття розташування дітей слід періодично змінювати  — за столами чи партами, як у класі; за окремо розставленими чи зсунутими по два столами; сидячи або стоячи  колом, півколом тощо. Уникнення ста­тичних навантажень, динамічна зміна видів діяльності, різноманітні завдання допоможуть попередити фізичну й психічну втому.

Враховуючи, що навчання дошкільників не можна обмежувати самими заняттями, адже воно має органічно вплітатися в життя дитини, правомірним буде домінування в ньому гри як форми організації, ме­тоду і засобу освітнього впливу з огляду на провідне значення цього виду діяльності для розвитку дітей до­шкільного віку. Ось чому навчання до­шкільників, зокрема старших, у про­цесі спеціально організованих занять та повсякденні має насичуватись ігра­ми і вправами розвивального, дидак­тичного характеру за всіма сферами дитячої життєдіяльності та зрізною змістовою спрямованістю: логіко-математичною, мовленнєвою, украї­нознавчою, природознавчою, еколо­гічною, художньо-естетичною, рухо­вою тощо.

Особливої уваги потребує навчальна діяльність дошкільників, які лише у 5 років долучаються до здобуття дошкільної освіти пере­важно в режимі короткотривалого перебування в закладі. Варто ре­тельно продумувати їхній розпорядок дня в закладі та вдома, доціль­ність поєднання в ньому різних форм роботи, видів діяльності та можливість використання на заняттях програмового змісту для ді­тей старшої і, частково, попередніх вікових груп.

Зважаючи саме на обмеженість терміну перебування дітей під організованим педагогічним впливом, у таких групах, на нашу думку, доцільно традиційно визначати в режимі дня період для концентро­ваного проведення навчальної діяльності у формі занять. Найтиповіші моделі організації роботи, зокрема навчальної, у групах і центрах підготовки до школи для п'ятирічних дітей передбачають у середньо­му по три заняття на день при відвідуванні закладу 3-5 разів на тиж­день. Тривалість кожного заняття — 25-30 хвилин.  Пропонується такий орієнтовний розподіл занять зі старшими дошкільниками на тиждень:

Напрями  роботи	Кількість занять на тиждень при відвідуванні дитиною закладу
	3 рази на тиждень	5 разів на тиждень
Розвиток мовлення, художня література	1	2
Підготовка до навчання грамоти	1	2
Ознайомлення з навколишнім світом; ознайомлення з природою	2	2
Розвиток математичних уявлень та логічного мислення	2	3
Образотворча діяльність, художня праця	1	2
Фізична культура	1	2
Музика	1	2
Усього	9	15

Окрім цього, як додаткові освітні послуги на основі угоди з батьками до сітки навчальної діяльності можна вводити заняття з іноземної мови, хореографії, заняття у спортивних секціях тощо.

Дбаючи про інтереси дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади, важливо залучати їх до різних форм здобуття дошкільної освіти хоча б на етапі старшого дошкільного віку (з 5 років). Зміст освітньої діяльності, визначений Базовим компонентом дошкільної освіти та чинними програмами, реалізують у різних організаційних формах роботи зі старшими дошкільниками. Базова програма «Я у Світі» орі­єнтує педагогів на більш насичену, змістовнішу, ретельніше організовану освітню роботу з дітьми у повсякденні: спостереження, еле­ментарні досліди, бесіди, різні види ігор, праці, самостійна діяльність дітей тощо. При цьому Програма передбачає використання як колек­тивних, так і групових, індивідуальних форм роботи. Це дасть змогу повніше використовувати потенційні можливості всіх форм органі­зації дитячої життєдіяльності, а не лише заняття.

Заняття інтелектуального циклу

Заняття інтелектуального циклу — підготовка до навчання гра­моти, розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім світом та з природою, розвиток математичних уявлень та логічного мислен­ня, англійська мова — в розкладі ставимо першими, бо вони вимага­ють найбільшого напруження всіх пізнавальних психічних процесів. Щоб зменшити учбову напругу, протягом заняття якомога частіше змінюємо різні види діяльності дітей: розучування віршів, робота з таблицями, кубиками, індивідуальними картками тощо чергуються з різноманітними іграми та вправами.

Діти працюють так, як їм зручно — сидячи за столами, стоячи біля таблиць, лежачи на килимку. Кількаразова зміна пози під час заняття допомагає запобігти перевтомі та попередити захворювання опорно-рухового апарату. За методикою Миколи Зайцева вихователі вчать дітей проспівувати склади за таблицями, писа­ти слова і речення кубиками, розв'язу­вати приклади, крокуючи вздовж число­вого ряду на стіні тощо. Працюючи з рамками-вкладками Марії Монтессорі, діти розвивають окомір, вчаться коорди­нувати рухи руки, зміцнюють дрібні м'язи кисті руки, що має величезне зна­чення для підготовки руки дитини до письма. Ігрова форма занять, партнер­ське спілкування дорослого з дитиною, врахування зони найближчого розвитку кожного вихованця — це ті умови, що за­безпечують формування та активізацію пізнавальної діяльності дітей.

Заняття естетичного циклу

Заняття естетичного циклу — обра­зотворча діяльність та хореографія — по­кликані вплинути на художньо-естетич­ний розвиток дошкільника, виховання культури почуттів, основ смаку.

Образотворча діяльність дає змогу створити сприятливі умови для творчого розвитку дитини. Щоб діти навчилися від­чувати красу, педагог знайомить їх із творами мистецтва, спонукає милуватися красою со­снового бору, березового гаю, морського пейзажу тощо. При цьому він намагається задіяти всі органи чуття, добираючи відповідну музику, розпилюючи ефірні масла тощо. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйнятті навколишнього світу, тим повні­шими будуть уявлення дітей, глибшим пізнання. Ви­сокий рівень чуттєвого сприйняття допомагає фор­мувати художньо-образне мислення.

Звісно, не кожна дитина в майбутньому стане професійним художником, але кожна може навчити­ся сприймати навколишню красу, реагувати на неї щирим порухом душі, зберігати її в думках, діях, влас­них творах В умовах такої концентрованої навчально-ігрової діяльності доцільно робити перерви між заняттями (10-15 хв.), проводячи їх у формі динамічних пауз з використанням комплексів фізичних вправ, рухливих ігор, або залучаючи дітей до підготовки матеріалів для наступного заняття, догляду за об'єктами куточка живої приро­ди, лагодження іграшок тощо. Звісно, крім цього треба дати дітям змогу вільно поспілкуватися між собою або усамітнитися, зайнятися певною справою за власними уподобаннями.

Хоча домашні завдання для самостійного опанування дітьми обов'язкового змістового блоку навчально-виховних програм в за­гальній практиці дошкільної освіти не використовують, проте при короткотривалому перебуванні дітей і періодичності відвідувань за­кладу 2-3 рази на тиждень упродовж кількох місяців педагоги мо­жуть відбирати й пропонувати батькам певний зміст, прийоми і фор­ми для закріплення програмового матеріалу вдома. Наголошуємо: це стосується не лише різних аспектів мовленнєвого та пізнавального розвитку, але й ключових питань фізичного, соціально-морального, емоційно-ціннісного, креативного зростання дошкільників, аби уне­можливити перетворення освітньої роботи з ними на навчальний процес шкільного зразка.

Педагогам та батькам важливо формувати виховні, розвивальні
та навчальні впливи на дітей виключно у процесі особистісного і ділового спілкування, налагодженого на засадах довіри, діалогу,
партнерської взаємодії, ініціативи, активності та самоконтролю.
Таке спілкування має стимулювати різнобічний розвиток особистості дошкільника, а відтак — будувати його треба на діяльнісній основі,
охоплюючи всі провідні для особистісного зростання види діяльності. Дорослі учасники освітнього процесу мають навчитися враховувати можливості, бажання, інтереси, нахили дітей під час вибору виду діяльності та визначення її змісту.

Соціальний запит на самостійну, творчу, здорову, допитливу особистість – основоположний орієнтир у структуруванні та  змістовому наповненні  сучасної  дошкільної освіти.