Природа
залишає свій слід в душі дитини, тому
що вона всебічно впливає на її почуття. Радість викликає і яскраве сонце, і
зелений листочок, і маленька комаха, і велика тварина. Все нове в природі
викликає в дитини велику цікавість. Світ великий, а дитина мала, і досвід
дитини обмежений. Але вона сама намагається дізнатися про те, що її цікавить.
Тому ми, дорослі, повинні допомогти їй отримати елементарні знання про природу.
Будь-яка дитина є включеною в дослідницький пошук майже
постійно. Для неї нормальним природнім станом є: рвати папір і дивитись, що з
нього вийшло, спостерігати за рибками в акваріумі, вивчати поведінку птахів за
вікном, проводити досліди з різними предметами. Розбирати іграшки, вивчати їх
конструкцію. Завдання педагогів – допомогти дитині у проведенні дослідів,
зробити їх корисними, цікавими і безпечними для дослідника і його оточення.
Обираючи проблему, над якою працювати, я гортала багато
різної літератури. І в одному із журналів натрапила на вислів В.О.
Сухомлинського: «Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, щоб
життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось
недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що
вона дізналася». І мені захотілося побувати разом з дітьми дослідником. Не
дивлячись на те, що мій життєвий досвід набагато більший ніж у моїх вихованців,
мені також цікаво пізнавати оточуючий
світ з його секретами, чимось невідомим та незвіданим. Адже дитина
народжується, з’являється у світ, як чистий аркуш паперу. І багато залежить від
нас, вихователів, що на цьому аркуші буде написано.
ХХІ століття несе дуже багато нового в техніці, науці,
але людині необхідно бути тісніше пов’язаною з природою, адже ми її частинка і
про це треба не забувати нам і прищеплювати любов до природи дітям. Бо,
досліджуючи різні сфери життя природи, діти набувають певні знання, розвивають
психічні складові: пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, тобто
розвиваються всебічно.
Організація елементарної пошукової діяльності дошкільнят
за умов суспільного виховання і під керівництвом педагога створює широкі
можливості для виховання в малюків інтересу до природи та розуміння її
значення. Така діяльність допомагає дитині зрозуміти основи екології. У процесі
виховання органічно поєднується раціональний та емоційний аспекти пізнання.
Зараз працюю з
дітьми молодшого віку. Це вік «чомучок». Їм все хочеться знати, у них дуже
багато запитань, на які вони хочуть отримати відповідь. Ми досліджуємо
предмети, явища природи, неживу природу: воду, пісок, камінчики, повітря.
Плануючи та організовуючи дитячі експериментування, добирала потрібні матеріали, створювала
проблемну ситуацію, визначала пошукові дії дітей, а потім неухильно
дотримувалась визначеної тактики взаємодії з ними.
В елементарні досліди для дітей вводила такі явища і об’єкти природи, які
наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дітьми. Це –
встановлення зв’язків між станом води і температурою повітря, залежності росту
рослин від зміни тепла, світла, добрив, вологи тощо.
Проводячи експериментальну роботу з дітьми,
використовувала рекомендації Н.Ф. Яришевої, Т. Ковальчук, які виділяли етапи
проведення дослідів.
На першому етапі – підготовка дітей до досліду. Щоб їх зацікавити проводила з ними бесіду.
На другому етапі – початок досліду: обговорення умов і
висування припущень.
Третій етап – хід досліду. Спостереження і проведення
досліду дітьми, обмін думками.
Четвертий етап – заключний: обговорення результатів
досліду.
Обговорюючи експериментальну роботу дошкільнят, беру до уваги одну з найважливіших умов її
ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини мають
ґрунтуватися на знаннях, раніше нею засвоєних.
Пошуково-дослідницька діяльність є потужним засобом
інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного світогляду.
Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми, використовую програму «Маленькі дослідники»,
її автори: Тетяна Шумер та Ірина Сергєєва. Програма ставить відповідні завдання
щодо організації пошуково-дослідницької діяльності у дошкільних навчальних
закладах, допомагає створити умови для розвитку дослідницьких умінь, спланувати
роботу з ознайомлення з методами та прийомами пізнання довкілля.
Здійснюючи пошуково-дослідницьку роботу по ознайомленню
дітей з властивостями повітря, провела цікаве заняття-відкриття « Повітря
навколо нас», метою якого було дати дітям початкові знання про повітря.
Серію дослідів з повітрям підсумувала екологічно
спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні зв’язки між організмом людини і
навколишнім середовищем. Намагалась підштовхнути маленьких дослідників до
самостійних роздумів, міркувань, висловлювань. З цією метою провела комплексне
заняття «Природа нам, як рідний дім».
Ознайомлюючи дітей з властивостями води, провела ряд занять,
серед яких можна відмітити: «Граємось з водичкою», «Подорож краплинки», «Вода –
рідина».
Діти дізналися про те, що вода капає, ллється,
розтікається, набирає різної форми, вона чиста, прозора.
Подальшу експериментальну роботу спрямувала так, щоб
показати дітям перехід рідини з одного стану в інший: з твердого в рідкий і
навпаки.
Прийшовши з прогулянки, принесли шматочок льоду і поклали
на тарілку, і через деякий час він розтанув. З твердого льоду утворилася вода.
Чому так сталося? Діти відповіли, що в кімнаті тепло, тому лід розтанув.
Цікавими для дітей виявилися досліди, що були проведені з
піском. Про його властивості вони дізналися на занятті «Малі мишенята», а також
під час самостійних ігор в дослідницькому центрі.
Отже, можна зробити такі висновки:
-елементарна пошукова діяльність є безпосередньо
ефективною формою ознайомлення дітей з природою;
- дошкільнята дуже допитливі та цікаві, тому, саме цей
віковий період особливо сприятливий для розвитку пізнавальних процесів. Малі із
задоволенням спостерігають за об’єктами та явищами природи, виконують прості
дослідження;
- доступна самостійна пошукова
діяльність дошкільнят під керівництвом дорослого створює широкі можливості для
виховання в дітей інтересу до природи та розуміння її значення;
- при цьому діти вчаться порівнювати, аналізувати,
виправляти помилки. У них розвивається самостійність, ініціатива, такі
необхідні для формування активного, бережливого, турботливого ставлення до
природи;
- дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі
дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть
переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть у нагоді впродовж усього
життя. До цих умінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення,
повідомлення, класифікація та вимірювання.
Особливість системи пошуково-дослідних дій як
структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються
здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають
властивості об’єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови
здійснення природніх процесів,тобто вони можуть з’ясувати і проаналізувати і
зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами (явища
природи).
Ефективне використання пошукової діяльності сприяє
засвоєнню дітьми нескладних причинно-наслідкових зв’язків і взаємозалежностей у
природі, формуванню пізнавальної активності, свідомого ставлення до природніх
об’єктів.Проведення дослідів викликає у дітей потребу у знаннях, почуття
радості від пізнання нового, самостійного маленького «відкриття», розвиває
логічне мислення, спостережливість, допитливість, збагачує мову дітей,
закріплює пізнавальний інтерес до природи.
Пошуково-дослідницька діяльність – це організована
педагогом діяльність дітей,у якій вони шляхом самостійного відкриття природи,
розв’язання проблемних завдань,практично перетворювальних дій одночасно
оволодівають новими знаннями, а також вміннями та навичками їх подальшого
самостійного набуття.
Залежно від обсягу та складності організація і проведення
дослідів може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати,
що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись
на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже,не складні досліди проводять під час
занять, екскурсій в природу, прогулянок,цільових прогулянок та праці в природі, з метою закріплення, узагальнення
та систематизації знань дітей дошкільного віку.
Провівши практичну роботу з дітьми в дошкільному закладі,
зробила висновок, що доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність
дошкільнят відкриває широкі можливості для виховання в них інтересу до природи
та розуміння її значення. Вплив рідної природи кожен з нас у меншій чи більшій
мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих
радісних переживань, які часто запам'ятовуються на все життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар