Методичні рекомендації Екологічне виховання дошкільників: створення еколого - дослідницького центру в ДНЗ

Природа своєю різноманітністю змалечку привертає увагу дітей, збагачує їх, стає джерелом радісних відкриттів і переживань.

Екологічне виховання покликане значно посилити пізнавальні можливості дітей завдяки формуванню у них допитливості та стійкого інтересу до навколишнього світу.Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, як відповідна школа, в якій успішно можна оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження та охорони її багатства.

Природа - могутнє джерело пізнання, яке через спілкування  відкриває дитині  свої таємниці  і робить її більш чутливішою та добрішою  до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від  самого народження , та чи не найяскравіше  виявляється в  дитячому віці. Дошкільний вік  - найважливіший етап  у становленні екологічного світогляду дитини, що передбачає створення передумов  гуманної взаємодії з природнім довкіллям.

Щодня дитина  одержує нові  знання  про природу. Щоб опрацювати отриману інформацію, їй необхідно володіти певними вміннями та пізнавальними навичками. Тому сьогодні одним з актуальних завдань, що стоять перед педагогами, є вдоскона­лення роботи з пізнавального розвитку дошкільників про явища природи.

Уже з середнього дошкільного віку помітно підвищуються можливості пізнавальної діяльності, зростає пізнавальна активність дітей, яка може бути реалі­зована через пошуково-дослідницьку діяльність. Адже саме цей вид діяльності вдало поєднує чутливість і діяльність, які є основою розумового розвитку дошкільника.

У ході еколого-дослідницької  та пошукової діяльності вихователь спільно з дітьми може досліджувати  природнє явище або об'єкт, змінювати умови їх іс­нування, ситуації та засоби дослідження. Для дітей стає доступним те, що в об'єктивно існуючій природі не піддається спостереженню.

З огляду на це можна виділити основну пізнавальну функцію екологічної пошуково-дослідницької діяльності - виявлення і демонстрація зв'язків у живій та неживій природі, доступних для органів чуття дитини. Адже пошуково-дослідницька діяльність передбачає розв'язання дошкільниками ситуацій за допомогою проведення дослідів, під час яких діти задіюють свій чуттєвий досвід, самостійно аналізують результати, роблять умовиводи, пізнають сутність того чи іншогоприроднього явища.

Крім цього, екологічна пошуково-дослідницька діяльність сприяє удоско­наленню пам'яті дітей, активізації їхніх розумових процесів, стимулює розвиток у них мовленнєвих навичок. А отже, у дітей накопичується досвід розумових дій та операцій, тобто  формуються  розумові  уміння.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє  вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає набуття уявлень про самоцінність і неповторність компонентів природи, оволодіння  початковими  вміннями   відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі, знати правила безпечної поведінки в природі.

Екологічна культура – це культура всіх видів діяльності, так чи  інакше пов’язана з пізнанням, освоєнням чи перетворенням природи.

Екологічна освіта вже стала невід'ємною частиною дошкільної педагогіки. Саме тому у педагогів виникає безліч питань про те, як створити ефективну систему екологічної освіти в дитячому дошкільному закладі, засновану на сучасному інноваційному  підході та зробити так, щоб ідеї екологічної освіти реалізовувалися через різні види діяльності дитини: експериментування, спостереження, працю, гру, музичну, образотворчу, фізичну діяльності.

Мета  створення  еколого-дослідницького  центру в ДНЗ:

-знайомство дошкільнят з об’єктами живої і неживої природи;

-  навчатння встановлювати  взаємозв’язки в природі;

- проведення  природоохоронні заходів;

-формування   основ  екологічної свідомості.

В груповій кімнаті рекомендується обладнати   еколого-дослідницький   центр, котрий складається із міні-лабораторії, центру води та піску, куточка експерименту­вання. У центрі  діти можуть більше дізнатися про влас­тивості об'єктів природи. Еколого-дослідницький   центр сприятиме  розвитку в  дітей пізнавальних якостей, підвищення інтересу  до  дослідницької  діяльності  та  формуванню основ наукового світогляду.  В  лабораторії  повинні бути створені всі умови для проведення дослідів, спостережень за об’єктами живої та неживої природи та  має бути  все необхідне обладнання  для проведення  дослідів  та  експериментальної  діяльності: лупи, мікроскопи, пробірки, тобто всі   безпечні  матеріали, за  допомогою яких  діти шляхом проведення дослідницької діяльності пізнають таємниці живої  та  неживої  природи.  Лабораторія - новий елемент розвиваючого  предметного середовища. Вона створюється для розвитку у дітей пізнавального інтересу, інтересу до дослідницької діяльності та сприяє формуванню наукового світогляду. У той же час лабораторія - це база для специфічної ігрової діяльності дитини (робота в лабораторії припускає перетворення дітей на «учених», які проводять досліди, експерименти, спостереження). Виділення під лабораторію невеликого окремого приміщення дозволяє дитині проводити різноманітну дослідницьку діяльність, у тому числі і самостійну. Умови в приміщенні групи ускладнюють такий вид дитячої діяльності в силу поставлених педагогом обмежень: не можна проливати воду, розсипати пісок, глину на столі, на підлозі тощо.

 Оформлення лабораторії не вимагає великих додаткових витрат. Як устаткування, матеріалів для проведення дослідів використовуються вторинні матеріали. Виділення окремого приміщення для лабораторії сприяє підвищенню інтересу дітей до дослідницької роботи. Дошкільнята з величезним нетерпінням чекають занять в лабораторії, куточку експериментування.

Експеримент - один з основних методів наукового дослідження - вивчення, дослідження природніх  явищ і процесів у природі, шляхом їх відтворення, моделювання в штучних або природних умовах.

Дослід - відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим  природнім явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження особливостей.

Технології дитячого експериментування вихователі  повинні використо­вувати у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу  слід надавати розв'язанню проблемних завдань як-от: «Як ви вважаєте, чому...», «Як довести що...», «Що вийде, якщо» тощо. Це дає дітям можливість краще зрозу­міти причинно-наслідкові зв'язки у довкіллі.

Орієнтовна тематика дослідницько – експериментальних  проектів:

-  властивості води, повітря, вогню, піску, землі, каміння;

- комахи в природі;

- умови для життя рослин;

-  тварини дитячого садка;

-акваріум і його підводний світ;

-  птахи нашого краю, зимуючі птахи;

-  наші зелені друзі;

-  аптека на підвіконні; город на вікні;

-  еко-світ дитячого садка.

Рекомендації    щодо  організації  дослідів  в  еколого-дослідницькому  центрі із дошкільниками

Зосередження уваги педагогів і батьків на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу, формуванні у них практичних умінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до природного довкілля в організованій і самостійній діяльності сприяє розвитку пізнавальної активності та екологічної культури дошкільника. Дієвим засобом такого освітнього впливу є дитяча пошуково-дослідницька діяльність. Природознавчі досліди є одночасно продуктом і процесом діяльності. Як продукт вони являють собою організований обсяг знань про фізичний і природний світ, а як процес — спостереження та експериментування. Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в процес освоєння інших сфер життєдіяльності й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать, зокрема, уміння спостерігати, порівнювати, класифікувати, описувати, передбачати, вимірювати. 

              Етапи еколого-дослідницької діяльності дошкільників:

Перший етап — підготовка до пошукової діяльності в еколого-дослідницькому центрі. Він має бути спрямований на виявлення знань дітей про певні об\'єкти та природні явища, створення атмосфери зацікавленості. Цьому сприятимуть доречно поставлені у вступній бесіді запитання, цікава розповідь дорослого.

Другий етап — початок досліду. Він розпочинається із висування припущень. Маючи необхідні знання, діти можуть самі висувати припущення у вигляді певних висловлювань. Правильність чи направильність припущення слід потім підтвердити або спростувати дослідом. Після цього дослід має обговорюватися. Всі умови в перебігові обговорення повинні бути однакові, окрім якоїсь одної. Це необхідно для того, щоб забезпечити чистоту експерименту.

Третій етап — проведення досліду, перевірка припущення та подальший обмін думками. Результати дослідів порівнюються. Вихователь має логічно правильно продумати свої дії та участь дітей у логічній послідовності, визначивши послідовність виконання досліду, способи поетапної фіксації результатів, основні й допоміжні засоби, матеріали.

Четвертий етап — заключний, на якому відбувається обговорення результатів досліду. Тут робляться певні висновки, якими початкові припущення підтверджуються або спростовуються. Слід пам'ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дітей, мають базуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Планування дослідницької роботи повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті — обґрунтованому переходу абстрактних теоретичних уявлень через унаочнення на рівень узагальнених, систематизованих, обґрунтованих знань. Залежно від обсягу та складності організації і проведення дослід може бути як цілим заняттям на ознайомлення з природою, так і його компонентом. Нескладні досліди можуть проводитися також під час екскурсій у природу, прогулянок, цільових прогулянок, праці в природі як продовження спостереження із раніше проведеного в еколого-дослідницькому центрі, так  і з метою закріплення, узагальнення і систематизації знань дітей дошкільного віку про природні явища світу.