Опис досвіду роботи вихователя ДНЗ №2 м. Кременця Тітової Лілії Сергіївни

Природа залишає свій слід в душі дитини, тому що вона всебічно впливає на її почуття. Радість викликає і яскраве сонце, і зелений листочок, і маленька комаха, і велика тварина. Все нове в природі викликає в дитини велику цікавість. Світ великий, а дитина мала, і досвід дитини обмежений. Але вона сама намагається дізнатися про те, що її цікавить. Тому ми, дорослі, повинні допомогти їй отримати елементарні знання про природу.

Будь-яка дитина є включеною в дослідницький пошук майже постійно. Для неї нормальним природнім станом є: рвати папір і дивитись, що з нього вийшло, спостерігати за рибками в акваріумі, вивчати поведінку птахів за вікном, проводити досліди з різними предметами. Розбирати іграшки, вивчати їх конструкцію. Завдання педагогів – допомогти дитині у проведенні дослідів, зробити їх корисними, цікавими і безпечними для дослідника і його оточення.

Обираючи проблему, над якою працювати, я гортала багато різної літератури. І в одному із журналів натрапила на вислів В.О. Сухомлинського: «Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, щоб життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що вона дізналася». І мені захотілося побувати разом з дітьми дослідником. Не дивлячись на те, що мій життєвий досвід набагато більший ніж у моїх вихованців,  мені також цікаво пізнавати оточуючий світ з його секретами, чимось невідомим та незвіданим. Адже дитина народжується, з’являється у світ, як чистий аркуш паперу. І багато залежить від нас, вихователів, що на цьому аркуші буде написано.

ХХІ століття несе дуже багато нового в техніці, науці, але людині необхідно бути тісніше пов’язаною з природою, адже ми її частинка і про це треба не забувати нам і прищеплювати любов до природи дітям. Бо, досліджуючи різні сфери життя природи, діти набувають певні знання, розвивають психічні складові: пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, тобто розвиваються всебічно.

Організація елементарної пошукової діяльності дошкільнят за умов суспільного виховання і під керівництвом педагога створює широкі можливості для виховання в малюків інтересу до природи та розуміння її значення. Така діяльність допомагає дитині зрозуміти основи екології. У процесі виховання органічно поєднується раціональний та емоційний аспекти пізнання.

Зараз  працюю з дітьми молодшого віку. Це вік «чомучок». Їм все хочеться знати, у них дуже багато запитань, на які вони хочуть отримати відповідь. Ми досліджуємо предмети, явища природи, неживу природу: воду, пісок, камінчики, повітря.

Плануючи та організовуючи дитячі експериментування,  добирала потрібні матеріали, створювала проблемну ситуацію, визначала пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримувалась визначеної тактики взаємодії з ними.

В елементарні досліди для дітей   вводила такі явища і об’єкти природи, які наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дітьми. Це – встановлення зв’язків між станом води і температурою повітря, залежності росту рослин від зміни тепла, світла, добрив, вологи тощо.

Проводячи експериментальну роботу з дітьми, використовувала рекомендації Н.Ф. Яришевої, Т. Ковальчук, які виділяли етапи проведення дослідів.

На першому етапі – підготовка дітей до досліду. Щоб  їх зацікавити проводила з ними бесіду.

На другому етапі – початок досліду: обговорення умов і висування припущень.

Третій етап – хід досліду. Спостереження і проведення досліду дітьми, обмін думками.

Четвертий етап – заключний: обговорення результатів досліду.

Обговорюючи експериментальну роботу дошкільнят,  беру до уваги одну з найважливіших умов її ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини мають ґрунтуватися на знаннях, раніше нею засвоєних.

Пошуково-дослідницька діяльність є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного світогляду. Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми,  використовую програму «Маленькі дослідники», її автори: Тетяна Шумер та Ірина Сергєєва. Програма ставить відповідні завдання щодо організації пошуково-дослідницької діяльності у дошкільних навчальних закладах, допомагає створити умови для розвитку дослідницьких умінь, спланувати роботу з ознайомлення з методами та прийомами пізнання довкілля.

Здійснюючи пошуково-дослідницьку роботу по ознайомленню дітей з властивостями повітря, провела цікаве заняття-відкриття « Повітря навколо нас», метою якого було дати дітям початкові знання про повітря.

Серію дослідів з повітрям підсумувала екологічно спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні зв’язки між організмом людини і навколишнім середовищем. Намагалась підштовхнути маленьких дослідників до самостійних роздумів, міркувань, висловлювань. З цією метою провела комплексне заняття «Природа нам, як рідний дім».

Ознайомлюючи дітей з властивостями води, провела ряд занять, серед яких можна відмітити: «Граємось з водичкою», «Подорож краплинки», «Вода – рідина».

Діти дізналися про те, що вода капає, ллється, розтікається, набирає різної форми, вона чиста, прозора.

Подальшу експериментальну роботу спрямувала так, щоб показати дітям перехід рідини з одного стану в інший: з твердого в рідкий і навпаки.

Прийшовши з прогулянки, принесли шматочок льоду і поклали на тарілку, і через деякий час він розтанув. З твердого льоду утворилася вода. Чому так сталося? Діти відповіли, що в кімнаті тепло, тому лід розтанув.

Цікавими для дітей виявилися досліди, що були проведені з піском. Про його властивості вони дізналися на занятті «Малі мишенята», а також під час самостійних ігор в дослідницькому центрі.

Отже, можна зробити такі висновки:

-елементарна пошукова діяльність є безпосередньо ефективною формою ознайомлення дітей з природою;

- дошкільнята дуже допитливі та цікаві, тому, саме цей віковий період особливо сприятливий для розвитку пізнавальних процесів. Малі із задоволенням спостерігають за об’єктами та явищами природи, виконують прості дослідження;

- доступна самостійна пошукова діяльність дошкільнят під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в дітей інтересу до природи та розуміння її значення;

- при цьому діти вчаться порівнювати, аналізувати, виправляти помилки. У них розвивається самостійність, ініціатива, такі необхідні для формування активного, бережливого, турботливого ставлення до природи;

- дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть у нагоді впродовж усього життя. До цих умінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.

Особливість системи пошуково-дослідних дій як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об’єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природніх процесів,тобто вони можуть з’ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами (явища природи).

Ефективне використання пошукової діяльності сприяє засвоєнню дітьми нескладних причинно-наслідкових зв’язків і взаємозалежностей у природі, формуванню пізнавальної активності, свідомого ставлення до природніх об’єктів.Проведення дослідів викликає у дітей потребу у знаннях, почуття радості від пізнання нового, самостійного маленького «відкриття», розвиває логічне мислення, спостережливість, допитливість, збагачує мову дітей, закріплює пізнавальний інтерес до природи.

Пошуково-дослідницька діяльність – це організована педагогом діяльність дітей,у якій вони шляхом самостійного відкриття природи, розв’язання проблемних завдань,практично перетворювальних дій одночасно оволодівають новими знаннями, а також вміннями та навичками їх подальшого самостійного набуття.

Залежно від обсягу та складності організація і проведення дослідів може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже,не складні досліди проводять під час занять, екскурсій в природу, прогулянок,цільових прогулянок та праці  в природі, з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей дошкільного віку.

Провівши практичну роботу з дітьми в дошкільному закладі, зробила висновок, що доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дошкільнят відкриває широкі можливості для виховання в них інтересу до природи та розуміння її значення. Вплив рідної природи кожен з нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам'ятовуються на все життя.

Засоби активізації пізнавальної діяльності в процесі ознайомлення дошкільників з природою. Методичні рекомендації

Соловей Н.Є., методист ТДНЗ №37.  Природне середовище було, є і буде незмінним партнером людини в її повсякденному житті. Ми черпаємо із скриньки природи всі наші багатства. Природа, її краса і велич залишаються нашим головним скарбом, нашою святинею, якій непідвладні час, мода. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей, тому навчально-виховна діяльність дошкільного закладу має бути спрямована на виховання екологічної культури дошкільнят, щоб виросло покоління яке охоронятиме довкілля. Екологічне виховання - це систематична педагогічна діяльність, спрямована на формування у вихованців екологічної культури. Екологічна культура - культура всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов’язаних з пізнанням, освоєнням і перетворенням природи; складається із знання та розуміння екологічних нормативів, усвідомлення необхідності їх виконання, формування почуття громадянської відповідальності за долю природи, розробки природоохоронних заходів та безпосередньої участі в їх проведенні. Екологічна культура - складова частина світової культури, якій властиве глибоке і загальне усвідомлення важливості сучасних екологічних проблем у житті і майбутньому розвитку людства. Свідоме засвоєння й оволодіння екологічною культурою має розпочинатися ще з дошкільного дитинства, одночасно з засвоєнням положень загальної культури.Зосередження уваги вихователя на поєднанні рівних способів подачі дітям знань про природу, формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованні бережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному, дієво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника. Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування. Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого - педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона має у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність. Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мислительні процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинно-наслідкових зв’язків. Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самостійної діяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об'єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу. Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. Знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обгрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників. Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення.

Дослідницька діяльність дітей в Тернопільському ДНЗ №37

«Веди мене, стежино, в незвідану країну» (Заняття екологічного спрямування в середній групі)

Підготувала:

 «вихователь-методист»

 Нечай Людмила Григорівна

 Завдання: Поглибити знання дітей про рідну природу. Формувати вміння бачити красу у всьому живому: незалежно – людина, рослина; тварини; в природі не буває корисного і шкідливого, усе воно пов’язане одне з одним, одне одному потрібне, а, отже – корисне. Вчити любити й охороняти природу не на словах, а допомагати деревам, квітам, птахам, тваринам. Встановлювати причинно – наслідкові зв’язки під час розв’язування логічних завдань, проблемних запитань. Розвивати логічне  мислення; формувати практичні навички по догляду за природніми об’єктами. Виховувати бережне ставлення до об’єктів живої природи.

Література: програма розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», Т.Г. Левченко «Рідна природа», «Дивокрай» - І, ІІ част., О.А.Шевцова «Організація пізнавальної діяльності в ДНЗ».

Матеріал: макети лугу, лісу, поля; запис співу птахів, дзюрчання струмочка, трафарети з буряка, фарби, природній матеріал для виготовлення композицій.

 Діти заходять під музику і співають веснянку «Весна іде».

Вихователь:

Природа мудра. Все створила мовчки і навчає нас у будь – яку пору року . Птахи вчать співу; бджолиний рій - навчає жити в труді та по справедливості. А дерева всіх порід; увесь веселий лісний рід: птахи, звірі, квіти - вчать у дружбі жити. А щоб приносила природа красу людям, потрібно вміти:

Діти:

Вміти природу любити

Кожні стеблинці радіти

В полі, у лісі над яром

Цвіту не рви задаром.

Квітам, деревам і травам

Гілок не ламай для забави.

Вихователь:

Оберігайте повсюди

Шлях і травиночку в гаю

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Але не завжди люди бережуть рідну природу: Ліси, гай, поля, річки:

Хлопчик:

Миколка ходив берегом річки з порожньою баночкою в

пошуках чогось, ш,об загорнути її і покласти до рюкзака.

- Що ти носися з тією баночкою,

- Почув він.

- Кинь її у воду, тай усе. Миколка озирнувся. На березі річки стояв

хлопчик і жбурляв сміття у річку. Чи правильно зробив хлопчик?

Дівчинка:

Занедужав струмочок невеличкий. Обмілів, не добратися до річки. Принесли ми з Сергійком лопати. І струмочок почали лікувати. Від намули звільнили від бруду. Сумувати струмочок вже не буде.

- Діти прибирають сміття із ≪Струмочка≫ (щоб вода в струмочку

задзюрчала, наче пісеньку співала).

Дівчинка:

Марійка та Андрій бігли лісовою стежкою. Раптом вони побачили на землі пташеня, яке випало з гнізда. Вони гнізда не знайшли і взяли пташеня додому.

Чи правильно зробили діти?

         Відповіді дітей.

Вихователь:

Невже в майбутньому на світі не будуть квітнуть дивні квіти. Конвалії, фіалки сині і вісник березня - підсніжник.

Дівчинка:

Невже ми більше не побачим

Як сон-трава росою плаче

Ми ВСІ господарі природи

Тож бережімо її вроду!

Вихователь:

Зараз ми подивимось, як ви вмієте берегти природу.

        Дидактична гра ≪Обери правильну дорогу≫.

Дівчинка:

Вийшла я в сад на лавочці посидіти. А навкруги  дерева білі

- білі. Весна на дворі, сонце пригріває; а дерева білі стоять, ніби

снігом вкриті.

Чому дерева білі?

Дівчинка:                   

В лісі сталася біда

Гусінь листя об'їда

І на дубі і на клені

І на ясені зелені.

Солов'ї, шпаки, синиці

Вмить злетілись як годиться.

І давай сурмить тривогу:

- Гей! Усі на допомогу!

(лунає запис співу птахів).

Діти виконують малюнок трафаретом з буряка. Малюють листя на

дереві.          

Хлопчик: По зеленому по лузі

Обережно йдуть малята

Пам'ятають наші друзі

Що не варто наступати

Ні на квіти - веселики

Ні на шовкові травинки.

Пісня: «Бережімо природу».

Виготовлення робіт з природнього матеріалу дітьми разом з

батьками.

         Сценка на екологічну тематику «Пташина любов».  (Морально -

екологічного спрямування).