пʼятниця, 19 червня 2015 р.

Опис досвіду роботи вихователя ДНЗ №2 м. Кременця Тітової Лілії Сергіївни



Природа залишає свій слід в душі дитини, тому що вона всебічно впливає на її почуття. Радість викликає і яскраве сонце, і зелений листочок, і маленька комаха, і велика тварина. Все нове в природі викликає в дитини велику цікавість. Світ великий, а дитина мала, і досвід дитини обмежений. Але вона сама намагається дізнатися про те, що її цікавить. Тому ми, дорослі, повинні допомогти їй отримати елементарні знання про природу.
Будь-яка дитина є включеною в дослідницький пошук майже постійно. Для неї нормальним природнім станом є: рвати папір і дивитись, що з нього вийшло, спостерігати за рибками в акваріумі, вивчати поведінку птахів за вікном, проводити досліди з різними предметами. Розбирати іграшки, вивчати їх конструкцію. Завдання педагогів – допомогти дитині у проведенні дослідів, зробити їх корисними, цікавими і безпечними для дослідника і його оточення.
Обираючи проблему, над якою працювати, я гортала багато різної літератури. І в одному із журналів натрапила на вислів В.О. Сухомлинського: «Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, щоб життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що вона дізналася». І мені захотілося побувати разом з дітьми дослідником. Не дивлячись на те, що мій життєвий досвід набагато більший ніж у моїх вихованців,  мені також цікаво пізнавати оточуючий світ з його секретами, чимось невідомим та незвіданим. Адже дитина народжується, з’являється у світ, як чистий аркуш паперу. І багато залежить від нас, вихователів, що на цьому аркуші буде написано.
ХХІ століття несе дуже багато нового в техніці, науці, але людині необхідно бути тісніше пов’язаною з природою, адже ми її частинка і про це треба не забувати нам і прищеплювати любов до природи дітям. Бо, досліджуючи різні сфери життя природи, діти набувають певні знання, розвивають психічні складові: пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, тобто розвиваються всебічно.
Організація елементарної пошукової діяльності дошкільнят за умов суспільного виховання і під керівництвом педагога створює широкі можливості для виховання в малюків інтересу до природи та розуміння її значення. Така діяльність допомагає дитині зрозуміти основи екології. У процесі виховання органічно поєднується раціональний та емоційний аспекти пізнання.
Зараз  працюю з дітьми молодшого віку. Це вік «чомучок». Їм все хочеться знати, у них дуже багато запитань, на які вони хочуть отримати відповідь. Ми досліджуємо предмети, явища природи, неживу природу: воду, пісок, камінчики, повітря.
Плануючи та організовуючи дитячі експериментування,  добирала потрібні матеріали, створювала проблемну ситуацію, визначала пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримувалась визначеної тактики взаємодії з ними.
В елементарні досліди для дітей   вводила такі явища і об’єкти природи, які наочно виражені, зв’язки між якими доступні осмисленню дітьми. Це – встановлення зв’язків між станом води і температурою повітря, залежності росту рослин від зміни тепла, світла, добрив, вологи тощо.
Проводячи експериментальну роботу з дітьми, використовувала рекомендації Н.Ф. Яришевої, Т. Ковальчук, які виділяли етапи проведення дослідів.
На першому етапі – підготовка дітей до досліду. Щоб  їх зацікавити проводила з ними бесіду.
На другому етапі – початок досліду: обговорення умов і висування припущень.
Третій етап – хід досліду. Спостереження і проведення досліду дітьми, обмін думками.
Четвертий етап – заключний: обговорення результатів досліду.
Обговорюючи експериментальну роботу дошкільнят,  беру до уваги одну з найважливіших умов її ефективності: нові знання як результат «відкриттів» кожної дитини мають ґрунтуватися на знаннях, раніше нею засвоєних.
Пошуково-дослідницька діяльність є потужним засобом інтелектуального розвитку дітей та формування у них основ цілісного світогляду. Організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми,  використовую програму «Маленькі дослідники», її автори: Тетяна Шумер та Ірина Сергєєва. Програма ставить відповідні завдання щодо організації пошуково-дослідницької діяльності у дошкільних навчальних закладах, допомагає створити умови для розвитку дослідницьких умінь, спланувати роботу з ознайомлення з методами та прийомами пізнання довкілля.
Здійснюючи пошуково-дослідницьку роботу по ознайомленню дітей з властивостями повітря, провела цікаве заняття-відкриття « Повітря навколо нас», метою якого було дати дітям початкові знання про повітря.
Серію дослідів з повітрям підсумувала екологічно спрямованою бесідою з дітьми про нерозривні зв’язки між організмом людини і навколишнім середовищем. Намагалась підштовхнути маленьких дослідників до самостійних роздумів, міркувань, висловлювань. З цією метою провела комплексне заняття «Природа нам, як рідний дім».
Ознайомлюючи дітей з властивостями води, провела ряд занять, серед яких можна відмітити: «Граємось з водичкою», «Подорож краплинки», «Вода – рідина».
Діти дізналися про те, що вода капає, ллється, розтікається, набирає різної форми, вона чиста, прозора.
Подальшу експериментальну роботу спрямувала так, щоб показати дітям перехід рідини з одного стану в інший: з твердого в рідкий і навпаки.
Прийшовши з прогулянки, принесли шматочок льоду і поклали на тарілку, і через деякий час він розтанув. З твердого льоду утворилася вода. Чому так сталося? Діти відповіли, що в кімнаті тепло, тому лід розтанув.
Цікавими для дітей виявилися досліди, що були проведені з піском. Про його властивості вони дізналися на занятті «Малі мишенята», а також під час самостійних ігор в дослідницькому центрі.
Отже, можна зробити такі висновки:
-елементарна пошукова діяльність є безпосередньо ефективною формою ознайомлення дітей з природою;
- дошкільнята дуже допитливі та цікаві, тому, саме цей віковий період особливо сприятливий для розвитку пізнавальних процесів. Малі із задоволенням спостерігають за об’єктами та явищами природи, виконують прості дослідження;
- доступна самостійна пошукова діяльність дошкільнят під керівництвом дорослого створює широкі можливості для виховання в дітей інтересу до природи та розуміння її значення;
- при цьому діти вчаться порівнювати, аналізувати, виправляти помилки. У них розвивається самостійність, ініціатива, такі необхідні для формування активного, бережливого, турботливого ставлення до природи;
- дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть у нагоді впродовж усього життя. До цих умінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.
Особливість системи пошуково-дослідних дій як структурного компонента всієї діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні явища. Діти не лише сприймають властивості об’єктів природи, а й виділяють, оцінюють справжні необхідні умови здійснення природніх процесів,тобто вони можуть з’ясувати і проаналізувати і зовнішні умови, і внутрішню зумовленість змін, що відбуваються з тілами (явища природи).
Ефективне використання пошукової діяльності сприяє засвоєнню дітьми нескладних причинно-наслідкових зв’язків і взаємозалежностей у природі, формуванню пізнавальної активності, свідомого ставлення до природніх об’єктів.Проведення дослідів викликає у дітей потребу у знаннях, почуття радості від пізнання нового, самостійного маленького «відкриття», розвиває логічне мислення, спостережливість, допитливість, збагачує мову дітей, закріплює пізнавальний інтерес до природи.
Пошуково-дослідницька діяльність – це організована педагогом діяльність дітей,у якій вони шляхом самостійного відкриття природи, розв’язання проблемних завдань,практично перетворювальних дій одночасно оволодівають новими знаннями, а також вміннями та навичками їх подальшого самостійного набуття.
Залежно від обсягу та складності організація і проведення дослідів може бути як цілим заняттям, так і його компонентом. Слід пам’ятати, що нові знання як результат самостійного «відкриття» дитини мають формуватись на знаннях, попередньо нею засвоєних. Отже,не складні досліди проводять під час занять, екскурсій в природу, прогулянок,цільових прогулянок та праці  в природі, з метою закріплення, узагальнення та систематизації знань дітей дошкільного віку.
Провівши практичну роботу з дітьми в дошкільному закладі, зробила висновок, що доступна самостійна пошуково-дослідницька діяльність дошкільнят відкриває широкі можливості для виховання в них інтересу до природи та розуміння її значення. Вплив рідної природи кожен з нас у меншій чи більшій мірі відчув на собі і знає, що вона є джерелом перших конкретних знань і тих радісних переживань, які часто запам'ятовуються на все життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар