пʼятниця, 23 грудня 2011 р.

МОВЛЕННЄВІ ЗАНЯТТЯ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ


Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини і виявляється в соціальній та інтелектуальній активності у колі дорослих та однолітків. Щоб створити оптимальні умови для мовленнєвого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: ігри, проблемні ситуації і, звичайно, заняття
Неможливо уявити належний рівень життєвої компетенції людини без оволодіння мовленням. Видатний педагог Костянтин Ушинський зауважував, що рідне слово є основою розумового розви­тку й скарбницею всіх знань. Оволодіваючи мовленням, вивчаючи мову, дитина засвоює систему знань, суспільно прийняті норми по­ведінки - основу її життєвої компетентності, тобто,  «оволодіває наукою і мистецтвом жити серед інших». З огляду на це проблема розвитку мовлення дитини завжди була однією з центральних у дошкільній освіті. Нині ж провідною метою дошкільної лінгводидактики є вихо­вання мовної особистості.
Значення занять у формуванні мовленнєвої компетенції дошкільників
Мовленнєва компетенція - це вміння на практиці доречно ко­ристуватися мовою (висловлювати свої думки, бажання, наміри, про­хання тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні (мі­міка, жести, рухи) та інтонаційні засоби. Це полікомпонентний утвір, що містить такі компетенції:
•·        лексичну (наявність певного запасу слів у межах вікового пе­ріоду, їх доречне застосування, вживання засобів мовної ви­разності: приказки, прислів'я, фразеологізми, епітети, порів­няння);
•·        фонетичну (правильна звуковимова, розвинений фонема­тичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
•·         граматичну (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо) та діамонологічну (розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні ви­ди розповідей, переказувати).
Мовленням дитина оволодіває в процесі спілкування під час різ­них видів діяльності, адже всі вони тісно пов'язані з мовленням і супроводжуються ним. Але повсякденного спілкування для становлен­ня мовленнєвої компетенції, звісно, недостатньо. Основною формою навчання дошкільнят у процесі організованої пізнавальної діяльності все ж лишається заняття. Саме на заняттях вихова­тель систематично та послідовно формує у дітей мовленнєві уміння та навички, які закріплюються при спілкуванні дітей під час різних видів діяльності в повсякденному житті.
На  заняттях  з мовленнєвим пріоритетом  діти  мають не стільки засвоювати матеріал про навко­лишній світ, скільки вправлятися в мовленнєвій ді­яльності. Необхідно звертати увагу вихователів на те, що на такому занятті основну увагу варто зосереджу­вати на  практичному  засвоєнні  дітьми  норм  рідної  мо­ви  (фонетичних,  лексичних,  граматичних),  формуван­ні навичок розповідання та переказування. Заняття з мовленнєвого спілкування проводять у всіх вікових групах не рідше одного разу на тиждень, краще  з підгрупами дітей. Тільки за цієї умови можна забезпечити максимальну мовленнєву активність дітей на занятті.
Види занять з мовленнєвого спілкування
Заняття з мовленнєвого спілкування бувають комплексними та спеціальними.
Комплексне заняття з мовленнєвого спілкування проводиться тричі на місяць. Цей вид заняття поєднує завдання що­найменше з трьох компонентів мовлення, серед яких; звукова куль­тура, лексика, граматика і власне зв'язне мовлення. Причому остан­нє є обов'язковою складовою такого заняття.
Спеціальне заняття з мовленнєвого спілкування (в методичній літературі зустрічається і під іншою назвою - «домінантне») охоп­лює лише один компонент мовлення (звукова культура мовлення, лексика або граматика) і проводиться лише один раз на місяць.
Планування занять з мовленнєвим пріоритетом
Доктор педагогічних наук Алла Богуш пропонує проводити про­тягом місяця три комплексні й одне спеціальне заняття з мовленнє­вого спілкування: на перші три тижні місяця плануються по одному комплексному, а на останній тиждень - спеціальне заняття (див. До­даток 1).
Плануючи комплексні заняття, вихователь слідкує, щоб усі завдання з розвитку мовлення рівномірно чергувалися протягом місяця.
Спеціальні заняття доцільно планувати на квартал. У першому місяці кварталу, скажімо, у вересні, завданням спеціального заняття може бути формування звукової культури мовлення. Наступного мі­сяця, у жовтні, спеціальне заняття варто присвятити виключно фор­муванню граматичної правильності мовлення, а у листопаді - слов­никовій роботі. Відповідно плануються заняття з мовленнєвого спіл­кування і в наступних кварталах.
Плануючи спеціальні заняття, необхідно враховувати вікові осо­бливості мовлення дітей. Так, у молодшому дошкільному віці спеціальні заняття, присвячені формуванню звукової культури мовлення, можна про­водити частіше одного разу на квартал, а в роботі з дітьми старшого дошкільного віку більше уваги слід приділити грама­тиці. Тож спеціальне заняття з форму­вання граматичної структури мовлення в старшій групі можна спланувати в од­ному з кварталів двічі.
Складаючи  програмовий  зміст  комп­лексного  заняття,  вихователь  має  перед­бачити  розвиток  різних  компонентів  мовлення  і  відповідно  визначити  зміст роботи  над  кожним  завданням  із  розви­тку  мовлення  на цьому  занятті.  До  речі, вихователь  сам  визначає,  які  завдання  (словник,  звукова  культура  чи   зв'язне мовлення)  розв'язувати  на  початку,  в  се­редині  чи  в  кінці  заняття  -  це  залежить  від  його  змісту   та   рівня   мовленнєвої   під­готовки   дітей.
Програмовий зміст спеціального за­няття містить завдання по роботі лише за одним компонентом мов­лення, наприклад, над звуковою культурою мовлення. Вихователь закріплює той матеріал, який подавався на комплексних заняттях, та додатково планує одне-два нових завдання стосовно роботи над звуковою культурою мовлення.
Плануючи спеціальне заняття зі словникової роботи, особливу увагу варто приділити формуванню у дітей узагальнюючих понять (меблі, одяг, транспорт тощо), ознайомленню їх з якостями та власти­востями предметів.
При плануванні треба слідкувати, щоб заняття з мовленнєвим пріоритетом було взаємопов'язане з іншими заняттями, насамперед з художньої літератури, ознайомлення з навколишнім світом, рідною природою тощо,  тобто відповідало темі тематичного тижня. Так, наприклад, для складання розповіді на занятті з мовленнєвого спілкування дітям слід запропонувати вже знайому картину, яку вони розглядали під час заняття з рідної природи чи ознайомлення з навколишнім світом; для переказу можна взяти твір, з яким дітей ознайомили на занятті з художньої літератури. Пропо­нуючи тему для розповідання, вихователь має враховувати попере­дній досвід дітей.
Додаток 1
Орієнтовний розподіл комплексних та спеціальних занять з мовленнєвого спілкування на місяць та на квартал
Тижні

Вид заняття з мовленнєвого
спілкування
Структура заняття


Місяці кварталу
І
II
ІІІ
1-й
Комплексне
1. Зв'язне мовлення
2. Граматика
3. Словник



2-й
Комплексне
1.Зв'язне мовлення
2. Граматика
3.Звукова культура мовлення



3-й
Комплексне
1.Зв'язне мовлення
2. Словник
3.Звукова культура мовлення



4-й
Спеціальне

Звукова культура
Граматика
Словник




Додаток 2
Програмовий  зміст  комплексного  заняття  з  мовленнєвого спілкування
для дітей молодшого дошкільного віку (5-й рік життя):
 Зв'язне мовлення: продовжувати вчити дітей складати описові розповіді про іграшки за зразком, поданим вихователем
Звукова культура мовлення: вправляти дітей у виокремлюванні першого звуку в словах
Словникова робота: збагатити словник образними виразами, епітетами, продовжувати вчити дітей відгадувати загадки
Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мовлення
Виховувати інтерес до занять, позитивні риси характеру
 Додаток 3
Програмовий зміст спеціального заняття з мовленнєвого спілкування
(звукова культура мовлення)
для дітей молодшого дошкільного віку (5-й рік життя):
Вправляти дітей у правильній вимові звука [ р ]; продовжу­вати вчити добирати слова із запропонованим звуком на початку та в кінці слова; інтонаційно виділяти (інтонувати) звуки в словах; робити елементарний звуковий аналіз слів, виділяючи та підраховуючи кількість звуків у слові за допомогою фішок
Розвивати фонематичний слух, артикуляцію, мовне диханняСприяти розвитку уваги, мислення, пам'яті
Виховувати позитивні риси характеру, інтерес до занять
Педагогічна пошта
Методи реалізації завдань із розвитку мовлення дітей
Зв'язне мовлення:
•ü    переказ
•ü    описова розповідь (за картиною, опис іграшки або предмету з довкілля, опис-загадка, порівняльний опис двох іграшок або предметів, опис іграшки або пред­мета по пам'яті)
•ü    сюжетна розповідь за змістом дидактичної картини
•ü    розповідь з власного досвіду
•ü    творча розповідь (за сюжетною ігровою обстановкою; за картинкою-сюрпризом; за поданим початком; за опорними словами; на тему, запропоновану вихователем; за планом; самостійне вигадування казок дітьми; зміна кінцівки відомої казки)
•ü    дидактичні ігри, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, на­приклад, «Посилка», «Про що хотів розповісти Незнайко у листі», «Чий мультфільм найкращий» тощо
Звукова культура мовлення:
•ü    заучування та промовляння напам'ять скоромовок
•ü    промовляння чистомовок
•ü    дидактичні ігри та вправи з розвитку фонематичного слуху
•ü    дидактичні ігри та вправи для формування правильної вимови звуків
•ü    розповіді зі звуконаслідуванням
•ü    вправи для розвитку артикуляційного апарата
•ü    дидактичні ігри та вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвого дихання
Словник:
•ü    дидактичні ігри та вправи
•ü    відгадування загадок
•ü    ознайомлення з приказками та прислів'ями, їх заучування
Граматика:
•ü    дидактичні ігри та вправи з граматики
•ü    складання розповіді зі словами, в яких діти роблять помилки
Педагогічна пошта
Методика проведення занять з мовленнєвого спілкування
Осно­вною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення  кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов:
•ü    уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття  та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мов­леннєву активність дітей - неприпустимо, щоб дорослий го­ворив більшу частину заняття з мовленнєвим пріоритетом;
•ü    проведення занять підгрупами до 10-12 осіб;
•ü    правильне розташування дітей;
•ü    забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого на­вантаження дітей - надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів;

Немає коментарів:

Дописати коментар