новий випуск “Палітри педагога” (№ 1, 2017), присвячений темі “Ігрова діяльність”

Для дошкільняти гра — не забава. У ній він пізнає світ, переживає різні емоції, набуває соціального досвіду, засвоює морально-етичні норми, а головне — активно діє і різнобічно розвивається. Тому ігрова діяльність малят потребує особливої уваги педагога.

У номері:

• Роль дорослого в дитячий грі
• Створення ігрового середовища: завдання педагога
• Як зробити ігровий простір дружнім до дитини
• Правила гри для дорослих
• Умови якісної організації ігрової діяльності
• Іграшки на заняттях та поза ними
• Українська народна іграшка в житті сучасної дитини
  • Чому традиційна іграшка така важлива сьогодні
  • Особливості народних іграшок: дерев’яних, їстівних, іграшок із глини, соломи, трави, лози, народних ляльок
• Граємо з ляльками — “моральними путівниками”
  • Метод “Persona Dolls”
  • Етапи засвоєння дітьми зразків моральної поведінки
  • Як ляльки допомагають активізувати емоційну та інтелектуальну сфери малюків
  • Особливості організації роботи
  • Ігри з ляльками для старших дошкільнят
• Інтеграція ігрової та художньо-продуктивної діяльності: старша група
  • Пріоритетні завдання
  • Конструюємо та граємо
  • Збагачуємо декорації й атрибути
  • Оновлюємо настінно-друковані ігри
  • Перспективний план роботи
  • Авторська казка “Пригоди Пластилінчика”
• Дидактичні та сюжетно-рольові ігри
  • Водії: картка-пам’ятка для вихователя
  • Дидактичні ігри для розвитку мовлення: старша група
    • Ігри з елементами образотворчості
    • Ігри для формування уміння будувати речення
  • Подорож рідним краєм: середня і старша групи
    • Методичні рекомендації щодо проведення гри
    • Ігрові завдання до тематичних блоків “Рідне місто”, “Моя країна — Україна”, “Природа рідного краю”, “Подорож у минуле”
• Свята і розваги
• “Радо грають малюки, ще й звірятка та батьки”. Музична розвага для дітей молодшої групи за участі батьків

Відтепер кожний випуск “Палітри педагога” — тематичний!

Зустрічайте перший у новому році випуск журналу “Дошкільне виховання”

 

У номері:

• ЕДЬЮТЕЙНМЕНТ: навчання як розвага
  Едьютейнмент як засіб мотивування дітей до пізнавальної діяльності. Переваги освітньої технології. “Навчання як розвага” чи “навчання у грі”: у чому відмінність? Приклади завдань, ідеї для роботи з малятами
• Як обрати кімнатні рослини для групової кімнати: КОНСУЛЬТАЦІЯ ФАХІВЦЯРослини, рекомендовані освітніми програмами для вивчення у дошкільному закладі. Послідовність ознайомлення з ними. Які з кімнатних рослин є небезпечними для дітей
• ДИТЯЧА АНІМАЦІЙНА СТУДІЯ: з досвіду роботи колегЧого малята навчаються в студії. Робочі зошити та їх використання на заняттях. Алгоритм створення мультфільмів з дошкільнятами. Створюємо газету дитячого садка
  • Екологічний мультфільм власноруч. Цикл занять для дітей старшої групи

• ГЛИНОТЕРАПІЯ: долаємо негативні емоції
  Переваги глини. Як її зберігати. Поради щодо роботи з дітьми
• Знайомтесь: диво-глина. Заняття для дітей середньої групи. Експериментально-дослідницька діяльність: ознайомлення з властивостями і структурою глини. Сприяємо зниженню напруження, тривожності та агресивності. Допомагаємо досягти взаєморозуміння під час спільної діяльності
• Робота з педагогами
  • Фізкультурно-оздоровча робота: втілюємо комплексний підхід. Тренінг для вихователів. Сприяємо виробленню нестандартних підходів, обміну досвідом
• Цікаві ідеї та матеріали для занять
  • Пухнасті помпончики для дівчаток і хлопчиків. Дидактичний посібник для дітей молодшої групи. Ігри з помпончиками для закріплення знань малят про пори року та основні кольори, ознайомлення з поняттями “довший” — “коротший”, “більший” — “менший”
  • Казка розуму навчає і від бід застерігає. Авторські дидактичні казки для педагогів та батьків про ознайомлення малят з правилами безпеки
• Детальні розробки занять
• Веселий Ґудзичок. Заняття для дітей середньої групи. Розширюємо знання про різні види ґудзиків. Закріплюємо уявлення про форму, величину, колір. Розвиваємо сенсорні здібності дошкільнят
• Архітектура народів світу. Заняття для дітей старшої групи. Формуємо уявлення малят про традиційні житла народів світу. Вчимо порівнювати, визначати причину вибору того чи іншого матеріалу для будівництва. Ознайомлюємо з професією архітектора
• Кольоровий світ навколо. Заняття для дітей старшої групи. Закріплюємо знання малят про різні типи ландшафтів, їх позначення на глобусі. Вправляємо в умінні співвідносити числа і цифри, орієнтуватися в просторі, розпізнавати площинні геометричні фігури, ділити ціле на рівні частини, вимірювати об’єм речовин умовною мірою
• Свята та розваги
• 8 Березня святкуємо незвично. Фрагменти свят для старших дошкільнят
• Весняні пісеньки й таночки для наймолодших

Новорічні завдання для розвитку дитини

Завдання новорічної тематики дозволять

дітям цікаво й корисно провести час  у період зимових свят

Безкоштовні  завдання можна завантажити за посиланням: 

http://osvita.ua/school/53746/

Матеріали інтернет -конференції для педагогів дошкільних навчальних закладів області на тему "Використання засобів національно-патріотичного виховання у ДНЗ"

 

Фотографії заходів з національно-патріотичного виховання у старшій групі ДНЗ "Дзвіночок" с.Білобожниця Чортківського району. Вихователь Кучма Марія Василівна

Опис досвіду роботи вихователя дошкільного навчального закладу «Дзвіночок» с.Білобожниця Чортківського району Кучми Марії Василівни

 

 

Перш ніж дитина осмислить усю глибину тієї істини, що вона — громадянин своєї країни і це покладає на неї великі обов’язки, вона має навчитися платити добром за добро, творити своїми силами щастя й радість іншим людям.

Василь Сухомлинський.

   На сучасному етапі розвитку української державності життя висуває перед нами глобальні проблеми, однією з яких є національно-патріотичне виховання особистості. Актуальність патріотичного виховання у сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється необхідністю державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості.

  Сьогодні, коли Україна стала на шлях розбудови громадянського суспільства, дуже потрібним і цінним є використання досвіду минулого. Опрацьовуючи педагогічну спадщину таких видатних галицьких педагогів початку ХХ ст., як М. Галущинського, І. Ющишина, П. Біланюка, М.Євшана, В. Кузьмовича, Л. Ясінчука та багатьох інших, відмічаю, що в своїх публікаціях усі педагоги порушували питання громадянського виховання молоді. Зокрема М. Галущинський у своїй статті «Національне виховання» зазначав, що потрібно «всіма силами змагати до того, щоб з кожного члена нашого народу створити громадянина – Українця, громадянку – Українку». Тільки при гармонійному поєднанні індивідуального і суспільного виховання, вважає видатний педагог, «ми витворимо не тільки новий тип людини, тип, наділений громадськими чеснотами, що своїм добром буде уважати добро громади й свого народу, але також витворимо діяльний тип людини з ініціативою шукати нових доріг для поширення добра й сили народу». Народ з розвинутими громадянськими чеснотами, вважав М. Галущинський, не дасть себе поневолити, зможе відстояти незалежність, такий народ «буде найвищим своїм законодавцем і найвищим своїм паном, буде народом- сувереном». Перед українськими педагогами постало питання збереження нації, її мови, культури, національних рис українського народу.

Також актуальність патріотичного виховання в Україні зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України, яка є поліетнічною державою, громадянське виховання відіграє особливо важливу роль ще й тому, що воно покликане сприяти формуванню соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. Саме на базі демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об’єднання різних етносів і регіонів України задля розбудови й удосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства.

Дошкільний вік та молодший шкільний період – найбільш сприятливі для формування громадянських рис особистості. Саме тому я ставлю перед собою такі завдання – формування дитини як громадянина України, гармонійно розвиненої, рівноправної, національно свідомої особистості. Громадянське виховання розглядаю у трьох «вимірах»: патріотичному, моральному, правовому.

Перш за все, виховання громадянина має бути спрямоване на формування у дітей патріотизму, тобто любові до свого народу, до Батьківщини. Патріотизм починає зароджуватися з любові до матері і батька, рідної мови, культури, природи. Патріотичні погляди, переконання, ідеали є одними з найважливіших компонентів світогляду дітей. У зв’язку з цим велику увагу слід приділяти формуванню національної свідомості та самосвідомості. Національна самосвідомість – це усвідомлення кожною людиною себе як представника певної нації, носія національної культури, історії. Національна свідомість формується всіма засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народними традиціями і звичаями тощо.

Необхідно зважати на те, що відсутність національної свідомості нерідко спричиняє оманливе, ілюзорне відчуття «меншовартості», «другорядності» рідної мови, культури, врешті, самого себе, народжує комплекс національної і громадянської неповноцінності. Такі люди не мають, як правило, почуття власної гідності та гордості.

Пріоритетним показником громадянської освіченості я вважаю досконале володіння українською мовою, турбота про піднесення її престижу та впровадження її в усі сфери життя суспільства. Багатющі засоби рідної мови адекватні природним, національним особливостям українських дітей, створюють найсприятливіші умови для їх нормального розвитку. Засвоюючи рідну мову з найбільш раннього віку, діти поступово стають носіями національного змісту, духу: засобами рідної мови в них найефективніше формуються національна психологія, характер, світогляд, свідомість і самосвідомість та інші компоненти духовності народу. Українська система виховання реалізує здавна прийняту цивілізованими націями аксіому: нормальне навчання, виховання і розвиток підростаючих поколінь забезпечується лише рідною мовою.

Важливе місце у питанні національно-патріотичного виховання належить формуванню культури міжетнічних стосунків, розвитку почуття дружби народів, бо, як зазначає Р.Гамзатов, почуття дружби народів – «це патріотизм, поширений і на інші народи». Моє завдання – це формування у дітей поваги до інтересів, прав, самобутності всіх народів, умінь іти на компроміс із різними етнічними й релігійними групами заради соціального миру в країні. Тому я у дошкільному закладі завжди створюю доброзичливу, гуманну атмосферу. Це ж питання обговорюю і у спілкуванні з батьками. Дитина повсякчас повинна відчувати, що з її бажаннями, інтересами і з нею в цілому рахуються дорослі, а будь-які прояви ініціативи заохочуються.

Важливим аспектом формування патріотичної свідомості є формування моральності особистості. Для реалізації цієї складової я ставлю перед собою такі завдання: формувати у дітей такі важливі моральні якості, як чесність і правдивість, чуйне, уважне ставлення до товаришів, уміння допомогти, поспівчувати, здатність до співпереживання та ін. Національна система виховання реалізує моральні цінності (людяність, доброту, милосердя) як найвищі духовні надбання рідного та інших народів. Народна мораль найкраще засвоюється у процесі безпосереднього включення дітей у працю, виконання традицій, звичаїв, обрядів. Народні традиції є могутніми засобами виховання в дітей основ моралі, совісті, гідності, честі, справедливості, скромності, працелюбності тощо. Формуючи в дітей основи народної моралі, я одночасно формую і основи загальнолюдської моралі.

Не варто забувати, що формування моральних понять, переконань, ідеалів – це насамперед виховання почуттів (любові до рідних, взаємоповаги і взаємодопомоги, милосердя та ін.). На жаль, у багатьох освітніх закладах нині домінує «словесне» моральне виховання. Це є результатом того, що в моральному вихованні раціональному запам’ятовуванню моральних норм, правил, понять надається перевага перед емоційним, естетичним (пробудження і формування відповідних моральних почуттів, переживань). Моральність – це передусім переживання, почуття людини. Не виховавши моральних почуттів, ми ніколи не виховаємо моральних якостей особистості. На основі свого досвіду можу зробити висновок: ефективність морального виховання залежить від уміння педагога організувати змістовні життя і діяльність дітей, створити теплу, дружню атмосферу в групі. У такій обстановці і в процесі живого безпосереднього спілкування народжуються гуманні почуття, виникає позитивне емоційне ставлення до людей – дорослих і дітей. Основними аспектами морального виховання є: розуміння загальнолюдських цінностей, формування культури поведінки, толерантність та коректність у стосунках, дбайливе ставлення до природи, розвиток мотивації до праці.
Засвоєні норми моралі полегшують сприймання норм правових. Високоморальна свідомість є основою для розвитку правосвідомості.

Правосвідомість – це усвідомлення своїх прав, свобод, обов’язків, ставлення до Закону, до державної влади.

Аспекти правового виховання дошкільників: первинні уявлення про права та обов’язки, уміння оцінювати ситуації морально-правового змісту, запобігання виникненню конфліктів, уміння зважати на думку інших. У процесі формування дитини-громадянина України я також широко використовую форми і методи народної педагогіки. Народ завжди жив і живе за законами добра і краси, правди і справедливості, гідності і милосердя. Народна педагогіка – першооснова національної системи виховання, її культурно-історичне підґрунтя.

Для ефективного здійснення національно-патріотичного виховання я використовую такі форми і методи: свята української народної музики та фольклору; конкурс на краще виконання українських народних пісень; дидактичні ігри «Порівняй героїв казок», «Добре чи погано», «Як вчинити» «Склади пазл країни», «Яка квітка зайва (квіти-символи)», « Яке дерево зайве (дерева – символи України)»,«Хто що виготовляє?(народні промисли)», «Склади український віночок», « Підбери для лялі український національний одяг» і тому подібні ; тематичні ранки, присвячені творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, «Небесній сотні»; козацькі розваги; конкурси малюнків; свята народної казки; бесіди; екскурсії до музеїв, міні музеїв, пам’ятників відомим людям своєї місцевості; зустрічі з волонтерами; розігрування різноманітних життєвих ситуацій; заняття-ознайомлення з державною та народною символікою; лялькові вистави про козаків,за мотивами українських народних казок де використовую народну іграшку (ложковий театр, мотанки), вправи-практикуми «Навіщо дітям права?», «Мої обов’язки»; ігри-вправи в яких дітям пропоную розв’язати ситуації морального вибору, розгляд сімейних фотографій, КВК, складання родового дерева; спільні виставки робіт батьків та дітей на патріотичну тематику, за творами Т. Г. Шевченка тощо, до Великодніх свят і т. д. До інноваційних форм які я впроваджую можна віднести: виставки сімейних реліквій, гімнастику почуттів, енергетичні вправи («Тепло рук», «Серце на долоні», «Жива вода»), годинки милосердя, технології П.Петерсена.,особистісний приклад та приклад усього колективу у культі національного одягу (зокрема вишиванок) та інші.

Аналізуючи результати своєї діяльності хочу відмітити, що мої випускники певною мірою володіють таким обсягом знань, умінь, навичок : знають свої права, обов’язки, можуть означити словами ці категорії, пояснити їх відмінність. Перелічують свої елементарні права (на відпочинок, на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе), домагаються їх виконання. Можуть назвати і виконати свої основні обов’язки (самостійно виконувати те, що під силу; не робити шкоди іншому; дотримуватись режиму дня тощо). Розуміють зв’язок слів «право», «правило», «честь». Впізнають та називають державні символи. Користуються етичними еталонами поведінки. Здатні керуватися у своїй поведінці моральними нормами, відчувають межі припустимої поведінки. Усвідомлюють життєву необхідність трудової активності. Орієнтуються в історичній спадщині свого краю.

У чому ж полягають труднощі та проблеми реалізації досвіду? Формування справжнього громадянина це процес складний і всесторонній. Важко говорити, а тим паче працювати над даною проблемою в умовах коли в державі розбігаються думки з приводу державної мови. Коли формування національної свідомості це лише гасла. Але я вважаю, що саме від того на якому рівні буде поставлене національно - патріотичне виховання у дошкільному закладі залежатиме майбутнє нашої держави. І не потрібно оглядатись на когось і звинувачувати когось. Основи , оті перші зернинки які ми , вихователі, посіємо у душах дітей дадуть свої плоди. А якщо посіяти якісне зерно і забезпечити йому якісний догляд, то і врожай буде хороший!

Тобі, величний геніальний наш Кобзарю, низький та щирий до землі уклін"

Підготувала вихователь ДНЗ "Дзвіночок"

с. Білобожниця Чортківського району

Кучма М.В.

Вихователь: Є люди свічки-

Згоряють, відходять в небуття.

Є люди як зірки-

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві,

Вони-сонця, засвічені у небі,

Які горять,обігрівають все й не гаснуть.

І не загинуть…

У березніквітонькиранні

Такніжно і любо цвітуть,

І тепло на серці, бославні

І радісні дні до нас йдуть….

Барвиста, квітуча весна

Мов квітка розвилася,

І спогад нам несе вона

Про віщого Тараса.

Дівчатка: Гляньте, які квіти.

А давайте сплетемо вінок.

Вихователь: Я сплету вам вінок, але нехай це буде вінок памяті. Адже в цьому місяці ми святкуємо дні памяті Т. Г. Шевченка.

Дівчатка: А що це за квіти?

Вихователь: Це цвіте калина , яку так любив Т. Г. Шевченко. У нього є дуже багато віршів в яких оспівується калина. Один з його віршів покладений на музику..

Дівчата: Візьміть мою квітку.

Це квітка памяті

А це вдячності

А моя любові

А моя квітка шани.

Вихователь:Ми сплетемо вінок і заспіваємо пісню .

( Вихователь з дівчатками плете вінок, усі діти співають)

Зацвіла в долині

Вихователь: А тепер діти , давайте покладемо цей вінок із памяті, вдячності, любові та шани до портрета Т. Г, Шевченка

( Дівчата несуть сплетений вінок )

Вихователь: Минуло вже багато років,

Як по землі ступав Тарас.

Тай зараз чуєм його кроки

В його малюнках і віршах.

А хто такий Тарас Шевченко?( Відповіді дітей)

Що ж це за дні ми святкуємо кожного року на початку весни?

Це діти, ми святкуємо день народження відомого українського поета Т. Г. Шевченка. А чи знаєте ви, хто такий Т. Г. Шевченко.

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селіМоринцях на Черкащині у сім’їкріпаків. Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодуватисім’ю, а сім’ябулачималенька – п’ятьсестричокТарасових і двоєбратів. А звали їх: Катерина, Ярина, три Марії, Микита і Йосип. Старша сестра Катерина булаТарасові за няню. Здитинствабувдопитливим, любив малювати, співати.

1. У старій хатині

В кріпака колись

У бідній родині

Хлопчик народивсь.

2. Не на шовкових пелюшках

Нещасна мати повивала.

Там батько плачучи з дітьми.

Не у великому палаці.

В хатині бідній він родивсь.

Серед неволі, тьми і праці.

Тарасик ріс допитливим, розумним і цікавим хлопчиком. І старша сестра ледве встигала відповідати на його запитання.

Тарас: Катрусю! А звідки до нас на літо прилітають пташки?

Катруся: Прилітають вони з далекого краю, з-за синього моря. На зиму вони знову відлетять туди, де ніколи не буває зими. А прилітають до нас ще й тому, що люблять їх діти. Ти любиш пташок?

Тарас: Люблю! А чим живляться пташки?

Катруся: Комариками, мухами, метеликами…

Тарас: А чого метелики бувають білі, червоні, жовті, всякі?

Катруся: Вони різні, так, як і квіти, щоб гарно скрізь було.

Тарас: Катрусю! А чорногузи теж відлітають у теплі краї?

Катруся: Звичайно відлітають!

Тарасові булодев’ять років коли вінзалишилися без матері. Батькоодруживсявдруге.

Мачухамалатрьохсвоїхдітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопецьпішов у найми.

3.У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас

Він не вчився в школі

Він ягнята пас

4. Багато зла перетерпів,

Назнав лихої долі,

Малий остався без батьків

І вівці пас у полі.

Вихователь: Отара ягнят, як біла хмарка, що впала на зелені луки... Хай собі пасуться! І по небу пропливають ясні легенькі хмарки. Куди вони пливуть? Мабуть, далеко-далеко звідси...

Тарас сидить на пагорку, забувши про ягнят, забувши про всі поневіряння і знущання. Ніби в білих чистих сорочках виглядають хати з густих садів на горі, попід горою старий дуб, немов козак вийшов погуляти...

Хмарки линули, линули, і раптом одна велика й темна закрила сонце. Ніби прокинувся Тарас від сну чарівного. Що він? Кому він потрібний? Чого радів так із сонця, із неба синього, з хат біленьких? Що в тих хатах? Скрізь там сльози, злидні, прокльони. А хіба є в нього така злиденна рідна хата, що його, Тараса, чекає?.. Так гірко йому стало, опустив голову на коліна й заплакав...

Оксана (підбігла до Тараса). Чом же плачеш ти? Ох, дурний Тарасе, бач як малий плаче. Давай, я сльози тобі витру. (Витирає сльози на обличчі Тараса).

Не сумуй, Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти спі¬ваєш, найкраще від усіх ти читаєш, ще й, кажуть, малюєш ти. От виростеш і будеш малярем, еге ж!

Тарас (усміхнувшись). Еге ж, малярем.

Оксана (переконливо). І ти розмалюєш, Тарасе, нашу хату.

Тарас (сумно). Еге ж... А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здібний....Ні, я не ледащо, я буду таки малярем.

Оксана (весело). Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий, — вони ж питоньки хочуть! (Беруться за руки і біжать.)

Тарасові дуже хотілосявчитися. Але шкільнийдяк, до якогонайнявсямалий за можливістьнавчатися, виявивсяп’яницею і змушував його красти.

Хлопецьзнайшовсобі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це буланудна робота: цілими днями чекати, покигосподарзабажає люльку чи склянку води, яка стоїтьпоряд з ним на столі.

5.Вмерли мама й тато

Сирота в дяка.

Тут була в дитяти

грамота гірка.

6.Хоче малювати

прагне він до знань

Та за це багато

Зазнає знущань.

7.Нишком він малює

Статуї в саду

А вночі віршує

Про чужу біду.

Нехтуючи забороною, Тарас таємноперемальовувавкартинизістінпанськогобудинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітилинеабиякіздібностікріпака і вирішиливіддати його до майстравчитися на «кімнатногоживописця». Коли Тарасові минуло 17 років, вінопинивсязісвоїм паном у Петербурзі.

8.В пана бусурмана

В Петербурзі дім

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім

9. І пан Тараса в слуги взяв:

Картав, карав щоднини.

Тарас же нишком малював

Із панських стін картини.

10. Застав при малюванні раз

В саду його Сошенко.

Поміг, що вільним став Тарас,

Що вчитись став Шевченко.

У 24 роки друзівикупили Тараса з кріпацтва. Він з великимзавзяттямузявся за науку. Навчаючись у Петербурзькійакадемії художеств, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною.

За своєжиття Шевченко намалював дуже багато картин. Пропоную вам переглянути мультфільм « Уроки тітонькиСови»

11.І в людськім морі

Стрілися брати

Що зуміли в горі

Щиро помогти.

12.Виступили друзі

Вільним став Тарас

Чом же серце в тузі?

Біль чому не згас?

13. Його пізнали малярі,

Хвалили вдале діло.

Але злякалися царі:

— Він вірші пише сміло!

14.Бо в віршах пригадав Тарас,

Як нарід жив на волі,

Як козаки в воєнний час

Перемагали в полі.

15.Бо в віршах тих розповідав,

Як добре вільним бути,

Яка невольникам біда,

Як гнобить ворог лютий.

16.Гнули люди спину

На панів лихих

Кріпака- людину

Пан продати міг!

17.Які степи, який Дніпро

І українські люди,

Як переможе ще добро

І весело всім буде.

18.Цар його в солдати

В дикий край заслав.

Малювать й писати

Цар забороняв.

19.Злякавсь, що пісня голосна,

Московський цар поганий,

Тараса в чужину прогнав,

Закув його в кайдани.

20.Та ще й писати заказав

Московський цар лукавий.

А все ж таки Тарас писав,

Ховав вірші в халяві.

21.І так в пустелі, в чужині

У самоті томився,

Писав про Рідний Край пісні

І Богу все молився.

Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря». У цій книзі зібрано усі твори написані Шевченком.

Його вірші надзвичайно прості та доступні . Вони дуже легко читаються.

Ми зараз послухаємо вірші Т.Г. Шевченка про природу. Але не просто послухаємо , але і пограємось. Правила нашої гри такі:

Одна дитина читає вірш, а інша знаходить ілюстрацію до нього.

1.Вітер з гаєм розмовляє,

Шепче з осокою,

Пливе човен по Дунаю

Один за водою.

2. Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила;

3.І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною,

Вранці зустрічають.

4. Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила...

А над самою водою

Верба похилилась....

5.І досі сниться: під горою,

Меж вербами та над водою,

Біленька хаточка. Сидить

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

6.По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий -

Нащо зеленіє?

Кругом поле, як те море

Широке синіє.

7. Реве, свище завірюха.

По лісу завило;

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

8. Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

9.І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

10.Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

11.Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

12.Сім'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

13.Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих.

Ведуча: Слова ці також покладені на музику. Послухайте цю пісню у виконання дітей старшої групи.

А ще за цією поезією створено мультфільм для дітей. Хочете переглянути його?

Продовжуємо нашу гру

14...., світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

15.Село! І серце одпочине.

Село на нашій Україні —

неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

а на горі стоять палати,

неначе диво.

16. А кругом

Широколистії тополі,

а там і ліс, і ліс, і поле,

і сині гори за Дніпром.

Сам Бог витає над селом.

17.Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє….

…Чорніє поле, і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря.

18.Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

19.Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

20.Над Дніпровою сагóю

Стоїть явір меж лозою,

Меж лозою з ялиною,

З червоною калиною.

21.Ой діброво — темний гаю!

Тебе одягає

Тричі на рік... Багатого

Собі батька маєш.

Раз укриє тебе рясно

Зеленим покровом —

Аж сам собі дивується

На свою діброву...

Надивившись на доненьку

Любу, молодую,

Возьме її та й огорне

В ризу золотую

І сповиє дорогою

Білою габою —

Та й спать ляже, втомившися

Турбóтою такою.

Вірші Т. Г. Шевченка про природу надзвичайно милозвучні. Багато з них покладені на музику.

Пісня « Тополя»

10 років провів Шевченко у засланні далеко від рідного дому, але здоров`я його було підірване. 10 березня 1861 року Т. Г. Шевченко помер.

22.Як проминуло десять літ,

Вернувся він на волю,

Та невеселий був той світ,

Ридало серце з болю.

23.Замовкло серце Кобзаря

У чужині холодній,

Та слово, ясне, мов зоря,

Нам світить досьогодні.

24.І кожен раз в весняний час

Всі українські діти

Згадають: нас любив Тарас!

Йому дарують квіти.

25. Сповнить Тараса Заповіт

Ніхто з нас не забуде!

І хоч минула сотня літ,

Він завжди з нами буде!

Шевченко дуже любив Україну. Він був справжнім борцем за її волю. І не тільки . Поет і нам заповідав бути патріотами своєї батьківщини . Він пише « І чужому научайтесь , й свого не цурайтесь…» Тобто говорить , ми, його нащадки , повинні бути освіченими, черпати багато знань, вивчати різні мови, але ніколи не забувати свою Батьківщину, свою рідні мову.

Тобі, величний геніальний наш Кобзарю,

Низький та щирий до землі уклін

Прости нас, щирий ти наш отче-батьку

Прости за все, бездумних нас, синів!

Казав ти нам триматися всім вкупі

Боротись за свободу, рідний дім

Натомість розбрат, сварки, чвари всюди

Запанували між братами в нім.

Забули ми вже мову солов’їну

Не пам’ятаєм вже твої слова

Як ти оспівував свою ту Україну

І не кохати закликав ти москаля!

Як Тарасові віддячу,

Що мене так гарно вчить?

Не годиться — добре бачу

Бути винній і на мить!

Буду й я любити Вкраїну рідненьку,

То може й мені ще не раз

З картини ласкаво всміхнеться Шевченко,

Наш Батько, великий Тарас.

Я буду його читати

За усе, що нам зробив,

Пильно мову цю вивчати,

Що її він так любив.

Пісня про мову.

Ось тут, перед тобою

Ми, українськ ідіти,

Святочно прирікаєм

Сповняти ті завіти.

Іноді здається , що Шевченко був провидцем. Він ніби бачив усе майбутнє нашої неньки України. У його віршах завжди біль та тривога.

Наша Україна зараз знову потрапила у велику біду. ЇЇ хочуть завоювати, відібрати волю. Знову, як і за часів коли жив Шевченко ,український народ

Бореться і гине за незалежність нашої держави.

Давно затих Шевченка віщий голос,

Хоч волею відлунює в серцях.

Змінився час, та все іде по колу –

Немов проклятий України шлях.

Свавілля, беззаконня і зневіра…

Сусіди розривають на шматки.

Свої пани від влади озвіріли,

Кидають людям, наче псам, кістки.

Встань, Тарасе , подивися

На свою Вкраїну

Плаче мати в чорній хустці,

хоронить дитину…

Плаче сива над синочком,

Що вмер за свободу!!!

Щоб ми жили й не забули

Козацького роду.

Встань Тарасе, і вдар словом

Врага супостата,

Що прийшов з землі чужої

Воювати з братом!!!

Бо для України ж – всі кохані діти,

Її душа за кожного болить.

Священними слідами «Заповіту»

Ідуть сини… Виходять із імли!

І знову кров’ю хреститься свобода,

Але назад немає вже шляху!

Ні – ворогам! Ні – підлим ляльководам!

Ми долю переможемо лиху!

Ми візьмемо життя у власні руки

Неначе волі синьо-жовтий стяг,

Могутня сила щирості та злуки

Най приведе в щасливе майбуття!

Тож помолімось нині щиро Богу

В єдиній родині!!!

З нами Бог, за нами правда!

Слава У країні!

Давайте разом помолимось за світле майбутнє нашої України,  за мир. І нехай Господь Бог почує наші щирі дитячі молитви.