середу, 3 жовтня 2012 р.

Здоров’язберігаючі технології в практиці музичного виховання ДНЗ



 Найбільшою цінністю в світі є життя і здоров’я людини. Основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства. Саме  в ці  періоди в   дитини формується  її  здоров’я, гармонійний, розумовий, естетичний і фізичний розвиток,  особистість людини. Тож збереження та зміцнення здоров’я кожного малюка є одним із пріоритетних завдань суспільства, сім’ї та дошкільного закладу. Здоров’язбережувальні технології є невід’ємною частиною сьогоднішнього педагогічного процесу. Під час музичного виховання в ДНЗ також пріоритетним являється життя і здоров’я дитини, створення умов для їх збереження та розвитку.
Здоров’язбережувальні технології – це сукупність наукових знань, засобів, методів і прийомів, що дозволяють оцінити функціональні та психофізіологічні параметри здоров’я індивіда; на основі оцінки параметрів здоров’я підібрати адекватне тренувальне навантаження, що дозволяє підвищити функціональні можливості організму з метою переходу його на новий рівень функціонування для збереження і зміцнення творчого потенціалу, підвищення рівня працездатності і соціальної активності, вирішення завдань спортивної підготовленості. Т. Бойченко відмічає, що сутність здоров’язбережувальних технологій полягає в проведенні відповідних коригувальних, психолого-педагогічних, реабілітаційних заходів із метою поліпшення якості життя особистості: формування більш високого рівня її здоров’я, навичок здорового способу життя, забезпечення професійної діяльності та її мінімальної фізіологічної "вартості" .
Існує найпоширеніша класифікація здоров’язбережувальних технологій: медико-гігієнічні технології; фізкультурно-оздоровлювальні технології; екологічні здоров’язбережувальні технології; технології забезпечення безпеки життєдіяльності; здоров’язбережувальні освітні технології .
У цих класифікаціях зосереджується увага на змістових напрямах функціонування  здоров’язбережувального  простору та загальних завданнях, які вирішуються за допомогою таких технологій.
Складовими музичного виховання є  заняття, розваги, свята. Музичні заняття в дошкільних закладах включають у себе різну музичну діяльність. Це слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, гру на музичних інструментах. Тому доцільно використовувати різноманітні здоров’язбережувальні технології: медико-гігієнічні (дотримання санітарних норм); фізкультурно-оздоровлювальні (підчас виконання музично-ритмічних рухів); екологічні здоров’язбережувальні (забезпечення здорового оточуючого середовища); забезпечення безпеки життєдіяльності; здоров’язбережувальні освітні технології.
Багато медиків стверджують: музика і спів впливають на здоров‘я людини. Американськими вченими не так давно було встановлено, спів не лише покращує самопочуття і приносить задоволення, але також знімає біль і продовжує життя. Не обов’язково бути професіоналом, щоб на собі випробувати позитивний вплив співу. Вчені встановили: під час співу в мозку людини виробляються особливі хімічні сполуки, які викликають почуття радості і заспокоєння. Дослідники припускають, що спів займає молекули, які відповідають за емоції". Тому воно здатне викликати певні почуття.
Під час співу в людський організм надходить значна кількість кисню, що призводить до покращення кровообігу, нормалізації серцебиття і зниження артеріального тиску, покращується  вентиляції легенів. Активізується діяльність головного мозку, в результаті чого поліпшується пам'ять. Крім того, поліпшення кровообігу і надає стимулюючу дію.
За даними дослідження, серед любителів вокалу значно рідше зустрічаються простудні захворювання і захворювання горла. Спів вельми корисне заняття для людей з хворими легенями: це свого роду дихальна гімнастика, що сприяє розвитку грудної клітини і вироблення навичок «правильного» дихання .
У сучасній медицині при допомозі співу лікують заїкання і допомагають боротися із зайвою вагою. Оскільки спів допомагає справлятися з нервовим напруженням, надає бадьорості та енергії, фахівці прирівнюють його до фізичних навантажень і настійно рекомендують приділяти йому щодня мінімум 5 хвилин.
При заняттях співом з дітьми в ДНЗ потрібно пам’ятати що діапазон в дошкільників невеликий.У дітей 2-3 років він не перевищує 3 тон. При вірній поставі співу діти 3 років до кінця року можуть співати чисто, вільно, дзвінко приблизно в межах  мі- сі 4 тони, 4роки в- границях ре-сі , 4,5 тонів, 5 років − ре- до2,  5тонів, 6 років-ре- ре 6 тонів.
Найбільш легкі, природні звуки, так звані «примарні», є у всіх дітей при тихому співі в середньому регістрі фа-сі. Нижній звук до звучить напружено і не потрібно давати його дошкільникам. При підборі репертуару потрібно враховувати фізіологічні можливості дітей, щоб не завдати шкоди їхнім голосовим зв’язкам. Також враховувати в якій тональності надрукована пісня, рекомендована для вивчення на заняттях базовою програмою. Наприклад та сама пісня  написана в різних тональностях може бути прийнятною або ні.
Не допустимо під час співу кричати, надмірно напружувати голосовий апарат. Це може спричинити серйозні захворювання. Перед заняттям в приміщенні в якому воно проводиться потрібно зробити вологе прибирання і провітрювання. Шкідливими моментами можуть виявитися форсування голосу, спів не в своїй текстурі.  Потрібно турбуватися про підтримку доброго стану верхніх дихальних шляхів. Зовнішній вплив, перш за все температурний фактор, часто робить свій вплив на голос. Потік холодного повітря при вдиху може охолоджувати слизову оболонку верхніх дихальних шляхів. Охолодження слизової оболонки гортані і глотки викликає звуження судин, гортань при роботі не отримує достатньої кількості крові і у результаті голос "сідає". Погіршення звучання голосу швидко настає особливо під впливом контрастів при переході з теплого в холодне приміщення. Систематичне охолодження слизової може служити поштовхом до утворення запального процесу (катару). Сире повітря діє гірше, ніж сухе (при одній і тій же температурі). Не можна не тільки співати, а й говорити на морозі, про що треба пам’ятати при організації розваг на дворі у зимовий час.
Велике значення в дитячих закладах надається музично-ритмічним рухам, одному  з найулюбленіших занять дошкільників. Завдяки ритмічнім рухам діти позбавляються незграбності, надмірної сором'язливості, виправляють поставу, розвивають м'язи, інші рухливі якості, які допомагають успішно оволодіти іншими видами фізичних вправ, разом з тим прикладні.
Велика кількість вправ  мають танцювальний характер. Під час танцю діти виконують певні вправи. Ці заняття допомагають розвити організм, зміцнити його, вдосконалити, оздоровити.
Музика, як носій суспільно - вагомих естетичних цінностей, викликає у дітей активний емоційний відгук, мобілізує їх волю, сприяючи більш ефективному виконанню рухів. Спеціальні дослідження показали, що музика допомагає зберегти достатню інтенсивність рухливої діяльності дітей  навіть при значній втомі, коли свідомо підтримувати високий темп роботи стає неможливим.
Чіткий виразний ритм, динамізм, ясність мелодійних ліній зумовлюють характер функціонального впливу музики на організм дошкільнят: збудження емоційної і рухливої активності. При постійних заняттях удосконалюються серцево-судинна і дихальна системи, активізуються обмінні процеси, збільшуються фізіологічні можливості організму, поліпшується статура, набуваються бадьорість та гарний настрій,  діти отримують естетичне виховання.
Досягнути ефективності при вдосконаленні фізичних якостей можна лише за умови чіткого дозування навантаження. Тобто, у кожному конкретному випадку необхідно забезпечити такий його обсяг і інтенсивність, які дадуть найкращий приріст якості, що розвивається. Таке навантаження називають впливовим. Для кращого засвоєння основних рухів планується індивідуальна робота з дітьми, які відстають у розвитку рухових умінь. Ця робота проводиться у час, відведений для самостійної рухової діяльності дітей.
Судити про величину фізичного навантаження можна  за частотою та глибиною дихання, хвилинного та ударного об'ємів серця, кров'яного тиску тощо. Певну інформацію в цьому зв'язку можуть також дати такі показники як інтенсивність потовиділення, ступінь почервоніння. Всі названі показники відображають внутрішнє навантаження. До зовнішньої сторони навантаження належать його обсяг та інтенсивність.
У дітей 3-6 років показники гнучкості під час нахилу тулуба вперед не мають чіткої тенденції до збільшення її у кожній наступній віковій групі. Це можна пояснити наслідками педагогічної роботи, яка проводилася з дітьми у напрямку розвитку цієї якості, а також тим, що процеси росту організму та тканинної диференціації його органів та систем з моменту народження й до настання зрілості проходять у людини нерівномірно. Періоди активізації темпів приросту гнучкості при нахилах тулуба вперед змінюються періодами стабілізації, потім спостерігається спад, який, у свою чергу, переходить у період активного розвитку цієї якості.
Під час занять із музично-ритмічними рухами треба пам’ятати про профілактику травматизму. В кімнаті повинні бути м’які килими, на заняттях важливо не допускати до перевантаження, дотримуватися часового  та водного режиму (пити воду перед початком занять із рухливою діяльністю). При підборі репертуару важливо використовувати такі  музично-ритмічні рухи які  легкі для дитячого виконання . Ускладнення можливе тільки за умови, коли діти засвоїли попередній матеріал. Потрібно пам’ятати, що важлива якість виконання , а не складність рухів. Хороший настрій, здоровий психічний стан являються запорукою того що діти будуть займатися музично-ритмічною діяльністю із задоволенням.
Останнім часом стала популярна музикотерапія. Музика має особливу силу впливу на людей. Вона допомагає  легше переносити горе, подвійно відчувати радість. Музика звеличує почуття любові до всього. Крім естетичного значення, вона здатна благотворно впливати на здоров'я людини. Не випадково одним із головних засобів у лікуванні, створенні гармонії і рівноваги у тілі і розумі з давніх-давен вважається музика. Буває достатньо одного сеансу музичної терапії, щоб повернути людині бадьорість і душевний спокій. А спеціально підібраний комплекс музичних композицій може сприяти лікуванню різних захворювань, такого висновку дійшли вчені і медики.
Музика, спів, як лікувальні засоби, стали в давнину нормою для багатьох народів. У Греції повсюдно зціляли від радикуліту і розладів нервової системи звуками труби, а у Стародавньому Єгипті за допомогою хорового співу позбавляли від безсоння. Особливого значення надавали лікувальній дії звуків народи Сходу. Китайці століттями вивчали закони залежності людської краси і природи. Вони створили багато природних систем поліпшення здоров'я, в тому числі звукотерапії, що складаються з простих, але дієвих рецептів. 
Ефект Моцарта.
Найбільш корисною для здоров'я фахівці вважають музику Моцарта. Його твори універсальні: їх рекомендують для зняття стресу, ефективного засвоєння навчального матеріалу, від головного болю, а також під час відновлювального періоду, наприклад, після екстремальних ситуацій. Причому лікувальний ефект мають усі твори Моцарта. Це явище одержало назву ефекту Моцарта.
Таємницю цілющих властивостей музики Вольфганга Амадея Моцарта підтвердив Альфред Томатіс, лікар-отоларинголог, член французької академії медичних наук. Досліджуючи особливості роботи мозку людини, він з'ясував: прослуховування високочастотних звуків - 5000-8000 Гц - активізує мозкову діяльність, поліпшує пам'ять, стимулює процеси мислення. Ці вібрації ніби живлять наш мозок, а разом з ним і все тіло. Аналізуючи музику різних композиторів, Альфред Томатіс дійшов висновку, що твори Моцарта містять найбільшу кількість потрібних частот. Він також виявив, що саме їх в основному чує дитина в період внутрішньоутробного розвитку. Змоделювавши подібний фон, він давав слухати записи дітям різного віку і з різними вадами розвитку - їхнє самопочуття поліпшувалося. Річ у тім, що високочастотні коливання пробуджують відчуття архаїчного зв'язку з матір'ю, дають людині відчуття захищеності, цілісності і благополуччя.
Сеанси  музикотерапії доцільно використовувати перед сном як вдома так і в ДНЗ.  Також їх можна проводити в ранкові години прийому дітей та після сну у вільний час. До освітницьких технологій щодо збереження та зміцнення здоров’я відносяться бесіди з батьками, дітьми,  обслуговуючим персоналом на тему збереження здоров’я дітей під час музичних занять, свят, розваг. Інформацію доцільно оприлюднювати на спеціально відведених місцях (куточок для батьків, музичний куточок, тощо).
Створення хорошого настрою, емоційного задоволення допомагає дитині рости здоровою. В народі кажуть «Не від їжі дитина росте, а від радості». Дитячі ранки вносять атмосферу свята, радості, підсилюють інтерес до життя, являються прикладом культурного здорового відпочинку. Дуже прикро коли дитячий ранок хочуть перетворити на концерт для батьків, або творчий звіт  музичного керівника перед батьками. Свято повинне приносити радість дітям і дорослі повинні сприяти цьому. Під час свят і розваг важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, техніки безпеки.
Використання різноманітних оздоровчих засобів передбачає необхідність знання особливостей кожної дитини, що можливе за безумовної єдності інтересів і зусиль вихователів батьків і медичної сестри. Діти оздоровлюються, у них піднімається настрій, поліпшується координація рухів, зміна  музично-ритмічних вправ, співу, слухання музики позитивно впливає на серцево-судинну систему й опорно-руховий апарат, підвищується тонус нервової системи та формуються позитивні емоції. Музичне виховання  в системі дошкільної освіти являється впливовою частиною, яка допомагає вирости дитині здоровою, розумною, гармонійно і естетично розвинутою.